В останню неділю січня Гумниська облетіла сенсаційна новина: у господарів Іванни та Степана Вороновських корова Манька привела на світ одразу трьох телят: двох бичків-близнюків і красуню теличку. Для великої рогатої худоби такий приплід – чимала дивина. Зазвичай, корови, народжують лише одне маля, а трійнею отелюються навіть рідше за людей.
Чотирирічна корова Маня телят приводить вже вдруге: перший раз (а було це ще у старих господарів на Чучманах) народився бичок, а вже на новій господі привела трійню. Такої великої кількості одразу ніхто не чекав. Та й, зрештою, так швидко приплоду не сподівались, бо термін закінчувався 2 лютого. Тому й інколи заглядали до корови, хоча серед ночі до неї не вставали.
Недільної днини господиня, перед тим як збиратись до церкви, заглянула у стайню. Корова лежала, спокійно ремигаючи: нічого не звіщало про те, що за якихось дві години тут народиться трійня. Коли господар перед другою годиною дня навідався до корови, то не йняв віри, – новонароджених телят було так багато! Степан Степанович аж тричі заходив у хлів і перераховував телят. Такого дива у них ще не було. Двійня народжувалась, а от щоб трійня…
Дивувалась і господиня, коли повернулась з церкви, бо все життя працювала на фермі, а такого не бачила. Один з народжених уже пробував спинатись на ноги. Усі телята здорові. І, як стверджує господиня, вагою не відрізнялись від тих, які з’явились у них раніше, хоч, зазвичай, як зазначають фахівці, у таких випадках вага мала б бути нижче норми.
Іванна Іванівна видоїла корову і вчила малят пити молоко. З першого дня вони знаходились окремо від матері. Спочатку випивали по одній літрі молока нараз, тепер по 2,5 літри. Годували їх по черзі, – поки одне їло, інші чекали. Тепер всі троє їдять одночасно. Благо, молока вистачає всім: Маня до пологів давала 28-30 літрів на день, і зараз стільки ж. В раціон харчування телятам додають ще й запашне сіно.
Коли я побувала у господі Вороновських, телятам вже було майже три тижні. То ж до знимки, як ви здогадались, вони ставали неохоче, хтось із трійні таки норовив виступити першим. Доводилось їх притримувати. А до частих гостей вони вже звикли – на них приходили дивитись не тільки гумнищани, а й мешканці навколишніх сіл.
Дочка Галина працює у Сторонибабах, то мусила телят сфотографувати, щоб їй повірили на роботі. Подія ж неординарна, – таке ж не щороку трапляється.
Не пам'ятає подібного і ветеринар із 40-річним стажем роботи Роман Дзюба (у його віданні і село Гумниська). А заступник голови РДА Євген Кичурчак, який майже 20 років пропрацював у ветеринарії, а 10 з них був головним ветлікарем району, додає, що кожного року у районі від 20 корів народжуються двійнята. А ще пригадав, коли у Топорові корів водили до бичка, котрий був з двійнят, то протягом 2009-2010 років близько 15 корів народили двійню. "Отож багатоплідність, як і добре молоко, є спадковим", – стверджує Євген Кичурчак.
Господарі Вороновські молоденьку теличку залишать на господарстві, хоч у них, окрім Мані, є ще й Краса, яка от-от отелиться. Вони й раніше тримали по 3-4 штуки великої рогатої худоби. А от бичків ще деякий час погодують і здадуть.
Мені ж пригадалась історія, яку розповіла сільський голова Тетяна Кравець. Почула її і від сім'ї Вороновських: колись у давнину два брати-близнюки двома волами-двійнятами оборали землі села, і відтоді їхні пшениці не вилягають, а град не вибиває урожай. Цікаво, яку легенду складуть про трійню?
Лариса ГАРАСИМІВ
