Головна Свято У Буську відзначили 99-ту річницю проголошення ЗУНР

У Буську відзначили 99-ту річницю проголошення ЗУНР

1 листопада 1918 року на теренах України постала незалежна держава — Західно-Українська Народна Республіка. У Буську відзначення 99-ї річниці з часу проголошення Західно-Української Народної Республіки відбулось з урочистого віче за участю представників влади, громадських організацій та громади міста, яке відбулося біля пам’ятника першого президента ЗУНР, нашого славного земляка Євгена Петрушевича.


Дійство розпочалося з виконання Державного гімну. До привітального слова був запрошений
голова Буської районної ради Богдан Глова, який своєму виступі змістовно окреслив історію становлення Західноукраїнської Народної Республіки наголосивши на вагомому вкладі у відновленні української держави, який здійснив наш земляк Євген Петрушевич. Було зазначено, що ще з 1907 року, коли Євген Петрушевич будучи лідером групи українських депутатів в Австрійському парламенті, вже тоді вів боротьбу за утвердження української державності. Як передумови до утворення ЗУНРу був згаданий Брестський договір 9 лютого 2018 року, проголошення незалежної УНР згідно четвертого універсалу Української Центральної Ради та маніфест Австрійського цісаря 16 жовтня 2018 року за яким було дозволено народам Австрії творити власні державні організми. Саме цим, за словами Богдана Глови, скористався Євген Петрушевич та люди, які працювали над створенням незалежної держави. Голова райради наголосив на зборах українських депутатів 18 жовтня 2018 року, на яких була створена Українська Національна Рада, та проголошенні нею через день української держави на чолі з Президентом Євгеном Петрушевичем. Було окреслено і наслідки українського повстання у Львові, яке очолив полковник Дмитро Вітовський, коли нарешті зі Львова вигнали ворогів. Хоча виступаючий наголосив, що юридично ЗУНР була зафіксована в Конституції, що була прийнята 13 листопада 2018 року. Позитивно було згадано Швецію, яка допомагала з визнанням ЗУНР в Європі. Критично окреслив голова районної ради позицію країн Антанти, особливо Франції, яка стала на бік становлення незалежності Польщі і не бачила України, очевидно побоюючись Росії, зокрема наступу більшовиків. Через це окрилені польські загони почали наступ вже 22 листопада 2018 року. Позитивно було відзначено судову та земельну реформи ЗУНР, створення 125 тисячної Української Галицької Армії (УГА), парламенту з 226-ма депутатами. З
У БУСЬКУ ВІДЗНАЧИЛИ 99-ТУ РІЧНИЦЮ ПРОГОЛОШЕННЯ ЗУНР Зупинився голова ради і на діяльності найбільшого летовища ЗУНР у Красному, командиром якого був син Івана Франка Петро Франко (біля 80 літаків). Проте було зазначено, що коли німецький інструктор приїхав вчити наших пілотів і побачив на чому вони літають, то заявив, що він би в такий літак не сів. Бомби теж самі робили, правда потім з тим допоміг Симон Петлюра. Проте, виступаючий зазначив, що з увсебіч тиск чисельних ворогів був настільки сильний, що молоду державу не врятувала навіть злука ЗУНР та УНР 22 січня 1919 року. 8 грудня 2019 року Найвища Рада Антанти юридично затвердила польську окупацію Галичини. Та особливо було наголошено на тому, що ми повинні пам’ятати та шанувати тих людей і ту ідею за яку вони боролися.

У БУСЬКУ ВІДЗНАЧИЛИ 99-ТУ РІЧНИЦЮ ПРОГОЛОШЕННЯ ЗУНР

Слово для привітань також мали голова Буської РДА Петро Мороз та голова Буського Братства ОУН-УПА Мар’ян Длугош. Від голови Львівського крайового братства УПА Мар’ян Длугош нагородив почесними грамотами та медалями керівницю станиці Красне Пласту НСОУ Людмилу Гураш та громадського активіста з Красного Володимира Михайлюка.

Разом із заступником Буського міського голови Володимиром Зеленюхом керівники району поставили корзину квітів до підніжжя пам’ятника та вклонилися всім тим, хто поклав своє життя впродовж віків на вівтар боротьби за волю та Українську державу. Букети квітів напередодні заходу поклали також учні буських шкіл.

В урочистому заході також брали участь народний хор працівників культури (керівник Марія Іванів). Вони виконали низку зворушливих патріотичних пісень.

Ведучою заходу була Любов Огороднік.