День визволення Маріуполя від російських окупантів встановлений за рішенням Верховної Ради України і відзначається 13 червня – Постанова № 3807 (971-VIII) від 2 лютого 2016 року «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2016 році».
Окупація України російськими загарбниками, як свідчить історія готувалася довгі роки. Можливо, щоб приспати пильність українського народу, Російська Федерація навіть виступала “гарантом” територіальної цілісності і суверенітету України за Будапештським меморандумом, підписувала ряд міжнародних договорів про “гарантії” безпеки і співпраці. При цьому, активно використовуючи корупцію і підкуп, буквально роз’їдала основи системи української державності, впроваджуючи своїх агентів в найвищі ешелони української державної влади, силових структур, ЗМІ і т.д.
Коли народу України стали очевидні результати цієї діяльності, які відкрито суперечили прагненням українського суспільства до організації в країні цивілізованих правових відносин та інститутів – народ виступив з протестом. У країні було зібрано народне Віче – Майдан.
Відчуваючи загрозу своїм підступним планам, верхівка злочинного синдикату в Кремлі запанікувала. Було прийнято рішення щодо негайної реалізації відкритої окупації України. З початку 2014 рока за один місяць (кінець лютого-березень 2014 року) відбулася стрімка анексія Кримського півострова і подальше військове вторгнення в східну частину України. Це, в тому числі, стало можливим і внаслідок раніше укладених міжнародних договорів та угод про добросусідські відносини, в яких присутність українських військ і озброєнь в цих регіонах значно обмежувалася в знак довіри партнерським відносинам з Росією.
До 12 червня 2014 року російські бойовики контролювали вже близько 80% території Донецької та Луганської областей. Нагадаємо, що на той момент на цих територіях мешкало близько 6 млн. осіб, вироблялося майже чверть ВВП. Під контроль бойовиків потрапив і Маріуполь, місто з заводами оборонпрому і виходом до моря.
Як свідчили багато представників силових структур України, втрата Маріуполя, означала значні проблеми в системі оборонпрому країни, виробництві нових танків і бронетранспортерів, труднощі при остаточному складанні вже початих машин.
Відчуваючи значні перешкоди в системі оборони країни, роками підриваємої агресором, на допомогу державі піднявся народ України. В державі в терміновому порядку, в тому числі і при активній підтримці українських військових патріотів, організовувалися добровольчі загони самооборони, знімалася з консервації і ставилася на бойове чергування військова техніка, вибудовувалася система логістики.
13 червня 2014 року у 5 ранку силами добровольчих батальйонів почався штурм і звільнення міста. Була проведена буквально ювелірна робота, ліквідовані лише кілька бойовиків і затримано понад 20 осіб, решта очевидно відчуваючи відповідальність за свої злочини поспішили зникнути, при цьому ніхто з мирних жителів Маріуполя серйозно не постраждав. Саме з дня штурму Маріуполя добровольчим батальйоном МВС “Азов”, за підтримки Національної гвардії і добровольців з “Дніпро-1”, як відзначають багато військових експертів, українське суспільство продемонструвало готовність до перемоги. Почался масштабний наступ на агресора по всіх фронтах.
