Виховання маленької дитини – неймовірно складна річ. Ми завжди намагаємося бути ніжними та м’якими з нашими малюками, але іноді їхня поведінка змушує нас кричати, загрожувати і навіть підкуповувати їх. Багато хто вважає це нормальною практикою, але насправді такі дії руйнують відносини дитини та батька та впливають на його самооцінку в майбутньому.
- Які можуть бути наслідки крику, загрози та підкупу?
- Постійні загрози сильно підривають взаємини дітей та батьків. Малята слухаються тільки зі страху, що на них кричати чи загрожуватимуть щось відібрати;
- Крик не вчить дитину будувати шанобливі стосунки з іншими людьми. Він тільки стає поступливішим, у майбутньому виросте слабохарактерна людина;
- Якщо постійно підкуповувати малюка солодощами за хорошу поведінку, але чекатиме, що його винагородять.
Процес правильного виховання – нелегкий шлях, що вимагає витримки, терпіння та спокою. Є 5 способів виховання дітей без криків, підкупів та загроз:
- Опускайтеся на коліна і встановіть з дитиною зоровий контакт. Вимовте його ім’я і подавайте інформацію спокійним пошепком, ніби розповідаєте секрет. Так він точно вас слухатиме;
- Не кажіть категоричне «ні». Перефразуйте висловлювання та спокійним тоном поясніть дитині, чому їй не можна сідати за стіл із немитими руками. Наводьте приклади з життя та розмовляйте з малюком, як з другом, а не дитиною;
- Виховуйте в малюку подяку. Якщо він у магазині тягнеться до чергової іграшки, але ви розумієте, що вдома у нього повно подібних речей, просто погодьтеся з ним. Скажіть, що так він хоче зараз цю іграшку, але в нього вдома вже багато таких іграшок, тому варто почекати до дня народження. Потім можна м’яко змінити тему, запитавши, чи знає малюк, коли має день народження.
- Якщо ж дитина стоїть на своєму, скажіть, що ви повинні бути вдячні за велику кількість іграшок у вас вдома, адже у якогось хлопчика чи дівчинки немає такої іграшки. Велика ймовірність того, що після кількох таких розмов у вітрин дитина перестане просити іграшки у магазинах;
- Не кажіть дитині, що але «поганий». Це сильно б’є за самооцінкою дітей, вбиває їхній позитивний настрій. Не дозволяйте це говорити вихователям та вчителям, і самі старанно підбирайте слова;
- Навіть нам, дорослим незрозуміло, як діяти у тій чи іншій ситуації. Коли не знаєш, чого чекати. Так само і з дитиною.
- Він не знає, чого чекати, коли сідає за стіл із немитими руками. Поговоріть з ним про те, що мікроби, що живуть на вулиці, викликають у нас хвороби. Наведіть приклад, посилаючись на свою чи його недавню застуду для наочності.
У висновку зазначимо, що дитина – щира істота, яка не знає, чого від неї хоче цей світ. Він у свою чергу хоче бути зрозумілим і почутим, а завдання батьків – не тільки задовольняти його потреби. Але й вирощувати його здоровим, щасливим та вихованим. Це складний та довгий процес, який, безумовно, дасть свої сходи у майбутньому.
