Про захоплення Христини Луковської з Безбродів – вона вишиває бісером чудові ікони – дізналась випадково. Завітавши у редакцію часопису, майстриня принесла і свої витвори.
Раніше Христина теж вишивала, але нитками. Та побачивши готовий виріб у своєї куми Мирослави, вирішила спробувати й собі. "З бісером працювати значно легше, а результат ефективніший, – каже майстриня, – вишиваю і милуюся тим, що виходить. Бісер гарніше виглядає, багатше, робота міниться на сонці, сяє. На свій розсуд можу змінювати й кольори, якщо вважаю, що саме цей відтінок підходить краще".
Вишивання бісером – захоплення затратне, та воно цього вартує. Маленький пакетик бісеринок коштує 2 гривні. Проте у такого дешевого і якість низька, тож Христина купує дорожчий, чеського виробництва. Він набагато якісніший. А щоб вишити одне полотно, доводиться використати кілька тисяч бісеринок.
Одну за одною перламутрові кульки нанизує майстриня на полотно і виходить чудовий витвір. Зазвичай, працює ввечері, коли пороблено всю домашню роботу і немає метушні. "Коли починаю творити, то важко відірватися від роботи. Ось так рядок за рядком і народжується на полотні малюнок. Можна створити різні картини з пейзажем, та мені подобається вишивати ікони". Готових робіт у майстрині вже понад десять ("Тайна вечеря" (на знімку внизу), "Годуваль¬ниця", "Хресна дорога", "Свята родина", "Матір Божа з Ісусиком" та ін.). Тепер це вже стало й сімейною справою, бо мамине захоплення уподобала й донечка Софійка.
Лариса ГАРАСИМІВ
