"Молочна проблема" й досі на слуху в надбужанських селян. Вітрини магазинів переповнені молочною різноманітною продукцією: лише за літр молока треба віддати в середньому 8 грн, а в людей сировину збирають менш як за 2 гривні. Обурює краян те, що вже два місяці їм не додають за літр по 40 копійок.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів від 10 вересня, за літр молока другого сорту, прийнятого від населення, повинні заплатити не менше як 2 грн 20 коп. "Воля народу" інформувала про це рішення і про нараду за участю місцевих голів та керівників молокопереробних підприємств Львівщини, яку провів заступник голови Буської РДА Євген Кичурчак. Заготівельники начебто погодились, однак не дотримались урядового рішення. А для селян, у кого одна-дві корови, які самі вирощують чи купують корми, така ціна – на межі збитковості, хоча, звичайно, на 40 копійок привабливіша від попередньої.
У скарзі жителі села Боложинів просять з’ясувати, чому попри обіцяні 2,2 грн їм за зібране молоко Радехівський молокозавод й досі платить лише 1,8 грн. Під нею підписалось десятеро сельчан, хоча, переконані, що незадоволеними залишились чи не усі сільгоспвиробники. Також телефоном ми поспілкувались з надбужанкою п.Надією, яка не приховувала свого обурення від ситуації, що склалася. Жінка переконана, що ця змова молокопереробних компаній та недотримання їх постанови Кабміну призведе до того, що люди перестануть здавати молоко, а пустять худібку під ніж. Тоді, мовляв, й смакуватимемо сметанкою з порошку та хімічним молочком. Селяни, які, в принципі, й "тримають" молочне тваринництво в країні, залишаться ні з чим, зате спекулянти й далі жваво рахуватимуть свої надприбутки.
Що ж сталось нині, чому влада та органи місцевого самоврядування не в змозі включити важелі впливу, аби стосунки селянина з молочним підприємством набрали цивілізованих ознак? Щоб один не почувався обкраденим, а інший – ображеним.
Коментар заступника голови Буської райдержадміністрації Євгена Кичурчака: «Голови місцевих рад мали б звернутись в райдержадміністрацію із відповідним листом, на основі якого ми й звертатимемось в Інспекцію контролю за цінами. Тоді вже нехай заготівельники пояснюють, чому вони не дотримались урядового рішення. Хоча нещодавно директор "Галичина Радехівський Молокозавод" Іван Щепанкевич зауважив, що не постанови повинні встановлювати мінімальні закупівельні ціни на молоко, а ринок».
Не знаю як вас, а мене страшенно ображають і дратують оті поліетиленові торбинки, гамузом висипані у магазинах, часто брудні і з "перебитими" датами виготовлення. Відійшли у вічність скляні пляшечки і паперові пакети, які були для споживачів і приємнішими, і екологічно чистішими. Тому ми радше купуємо молоко, розлите бабусями у пластикову пляшку з-під "кока-коли", а не з торбинки, бо розуміємо, що у них воно натуральне. Бо нелегко тягнути на базар торби зі скляними бан¬ками. Не кажучи вже про те, що до схід сонця ще корову видоїти, процідити молоко – аж тоді якась копійчина з нього буде. То чи підніметься у когось рука заплатити за цю працю менше, ніж за найдешевшу мінеральну воду?
Ірина КОРЧИНСЬКА
