До землі – дбайливо і з любов’ю

Природа сказала жінці: будь прекрасною, якщо можеш. Мудрою, якщо хочеш.

Але розсудливою  ти повинна бути неодмінно. Героїня нашої розповіді Віра Мисак (на знімку) теж поділяє цю думку. Адже у своїй роботі саме розсудливість визначає як одну з пріоритетних рис жінки-землевпорядника.

У наший країні ця професія завжди користувалася шаною, адже вона присвячена безцінному скарбу України – землі. Тому до землі завжди було особливе  ставлення. У цьому і за­слу­га землевпо­рядників, які стежать за тим, аби земля  використовувалася раціо­нально, ефективно і дбайливо.

У с.Сторонибаби Віру Мисак люди знають добре: від дня ство­рення сіль­ської ради вона сум­лінно виконує свої обов'язки землевпорядника. Розповідає, як подружилася з цією спеці­альністю, працюючи у Бюро тех­нічної інвентаризації. Тому згодом продовжила навчатись за цим фа­хом. А сьогодні без цієї професії не уявляє свого життя.

Ця жінка – досвідчений фахівець, який чудово виконує свої обо­в'яз­ки. І в колективі про неї можна по­чу­ти лище добре слово. Робота землевпоряд­ника вимагає точ­ності, уважності, чіткості, відпові­дальності, а найго­лов­ніше – вмін­ня спілкуватися із людьми. Хоча догодити всім немож­ливо, та жін­ка у земельних супереч­ках завжди знайде, як залагодити непорозу­міння, дбає про те, щоб все відбу­валося відповідно до законодавства.

А ще вона любляча та ніжна мати двох дітей, добра госпо­диня. По­любляє працювати час на городі, поратись на клумбі. Мож­ливо, для когось важка ро­бота на землі – лише обов'язок, який прийнято викону­вати на селі, а для пані Віри така пра­ця ще й приносить задоволення. До того, що все можна виростити власно­руч та споживати екологічно чисті продукти, вона привчає й своїх синів.

Із особливим захоп­ленням пані Віра розповідає про квітни­карство. Мріє, що після виходу на пенсію ще більше часу присвятить квітучим рослинам, які прикра­шатимуть її садибу. 

Сьогодні в районі, за приблиз­ними підрахунками, земля впо­ряд­ковується в основному дбай­ли­вими жіночими руками. І якщо ко­лись цю роботу вва­жали лише чо­ло­вічою, то тепер – навпа­ки. Го­лов­не, що дбайливо і з любов’ю.

Ірина КОРЧИНСЬКА