Днями у редакцію "Волі народу" завітав голова Боложинівської сільської ради Віктор Дацків, який розповів нам про серйозну проблему, котра може коштувати людського життя. Річ у тім, що лише якихось два метри відділяє автобусну зупинку с.Вербляни від аварійної тополі, яку восени намагались зрізати. Мабуть, на заваді стали електричні проводи і споруда самої зупинки, яку побоялись зруйнувати. Але надріз майже до половини величезного дерева таки зробили, і воно у будь-яку мить може впасти не лише на дорогу, але й на людей, котрі чекають автобус.
Питання, яке турбує мешканців Верблян, депутат Володимир Дібровський виніс на розгляд сесії Боложинівської сільської ради. «Поки не трапилась біда, – каже голова Віктор Дацків, – вирішили звернутись за допомогою до депутатів райради, зокрема екологічної комісії (голова Іван Олійник). Бо вивести кінці у цій "тополиній" справі досить важко».
І справді, лише відомо, що восени на трасі Київ-Чоп на відрізку дороги від Верблян до Буська дуже поспішно вирізали тополі, які росли вздовж дороги. Кажуть, під пилку їх потрапило більше півтисячі. Точились розмови, що віджили своє дерева, та й всі вони були заквітчані омелою. Верблянці нерідко нарікали, що у вітряну погоду падали додолу сухі гілляки. Можливо, дерева і справді були заражені хворобою, перешкоджали руху автотранспорту і потребували вирубування. Але коли вже забрали дерева, то варто довести справу до кінця, зробити по-господарськи. А то вийшло, як у тій казці – собі вершки, вам корінці, – деревину вивезли, а купи гілляк обабіч дороги, які ніяк не скрашують навколишній краєвид, залишили. На це не раз звертали увагу мешканці району, водії. То ж коли фірма, яка вирізала тополі, прибере після себе сміття? Це питання ми адресували голові Буської райдержадміністрації Володимиру Саю:
– Тополі, яким було понад 40 років, не тільки були заражені хворобою, а й несли загрозу дорожньому рухові, – нерідко водії просили навести лад. Тож на місце виїхала комісія, де були представники Служби автомобільних доріг та облавтодору, яка, обстеживши дерева, вирішила: в межах 32 метрів від осі дороги зрізати всі тополі, а це біля 700 дерев. Тендер виграло Волинське ПП КАНЦ ЛІДЕР, з ним й уклали угоду, де зазначалось, що до грудня їх працівники не тільки вивезуть деревину, а й приберуть сміття. Та погодні умови перешкодили їм це зробити. Зараз підприємство переукладає угоду, тому, як запевнили мене у Службі автомобільних доріг, до весни ПП КАНЦ ЛІДЕР вивезе все сміття.
«Сміття вивезуть, а чи посадять нові дерева, – все ж був би якийсь захист від вітрів та снігопадів?», – зауважуєм, на що В.Сай відповідає: «Наразі посадка нових насаджень не передбачена. Вважаю, що тополі не варто садити, адже через кілька десятків років їхні гілки всихатимуться і, падаючи на дорогу, перешкоджатимуть руху транспорту. Доцільніше, мабуть, посадити низькорослі дерева».
Цікаво зазначити, що сміття вивезти обіцяють, а ось про аварійне дерево не йдеться – ніби його й не існує. Але проблема залишається і її терміново треба вирішувати. Як кажуть, надзвичайних ситуацій нам не бракує, хіба що тополі на наші голови.
Лариса ГАРАСИМІВ, Ірина ГАЄВСЬКА
Собі вершки, вам – корінці
або Тополя на наші голови
Днями у редакцію "Волі народу" завітав голова Боложинівської сільської ради Віктор Дацків, який розповів нам про серйозну проблему, котра може коштувати людського життя. Річ у тім, що лише якихось два метри відділяє автобусну зупинку с.Вербляни від аварійної тополі, яку восени намагались зрізати. Мабуть, на заваді стали електричні проводи і споруда самої зупинки, яку побоялись зруйнувати. Але надріз майже до половини величезного дерева таки зробили, і воно у будь-яку мить може впасти не лише на дорогу, але й на людей, котрі чекають автобус.
Питання, яке турбує мешканців Верблян, депутат Володимир Дібровський виніс на розгляд сесії Боложинівської сільської ради. «Поки не трапилась біда, – каже голова Віктор Дацків, – вирішили звернутись за допомогою до депутатів райради, зокрема екологічної комісії (голова Іван Олійник). Бо вивести кінці у цій "тополиній" справі досить важко».
І справді, лише відомо, що восени на трасі Київ-Чоп на відрізку дороги від Верблян до Буська дуже поспішно вирізали тополі, які росли вздовж дороги. Кажуть, під пилку їх потрапило більше півтисячі. Точились розмови, що віджили своє дерева, та й всі вони були заквітчані омелою. Верблянці нерідко нарікали, що у вітряну погоду падали додолу сухі гілляки. Можливо, дерева і справді були заражені хворобою, перешкоджали руху автотранспорту і потребували вирубування. Але коли вже забрали дерева, то варто довести справу до кінця, зробити по-господарськи. А то вийшло, як у тій казці – собі вершки, вам корінці, – деревину вивезли, а купи гілляк обабіч дороги, які ніяк не скрашують навколишній краєвид, залишили. На це не раз звертали увагу мешканці району, водії. То ж коли фірма, яка вирізала тополі, прибере після себе сміття? Це питання ми адресували голові Буської райдержадміністрації Володимиру Саю:
– Тополі, яким було понад 40 років, не тільки були заражені хворобою, а й несли загрозу дорожньому рухові, – нерідко водії просили навести лад. Тож на місце виїхала комісія, де були представники Служби автомобільних доріг та облавтодору, яка, обстеживши дерева, вирішила: в межах 32 метрів від осі дороги зрізати всі тополі, а це біля 700 дерев. Тендер виграло Волинське ПП КАНЦ ЛІДЕР, з ним й уклали угоду, де зазначалось, що до грудня їх працівники не тільки вивезуть деревину, а й приберуть сміття. Та погодні умови перешкодили їм це зробити. Зараз підприємство переукладає угоду, тому, як запевнили мене у Службі автомобільних доріг, до весни ПП КАНЦ ЛІДЕР вивезе все сміття.
«Сміття вивезуть, а чи посадять нові дерева, – все ж був би якийсь захист від вітрів та снігопадів?», – зауважуєм, на що В.Сай відповідає: «Наразі посадка нових насаджень не передбачена. Вважаю, що тополі не варто садити, адже через кілька десятків років їхні гілки всихатимуться і, падаючи на дорогу, перешкоджатимуть руху транспорту. Доцільніше, мабуть, посадити низькорослі дерева».
Цікаво зазначити, що сміття вивезти обіцяють, а ось про аварійне дерево не йдеться – ніби його й не існує. Але проблема залишається і її терміново треба вирішувати. Як кажуть, надзвичайних ситуацій нам не бракує, хіба що тополі на наші голови.
Лариса ГАРАСИМІВ, Ірина ГАЄВСЬКА
