29 січня в День Пам’яті Героїв Крут у всіх куточках країни український народ вшановує пам’ять молодих борців за волю, полеглих під залізничною станцією Крути. Ця битва стала символом героїзму та відданості Українській державі й національній ідеї, а її дата – 29 січня 1918 року – днем національної трагедії.
З метою вшанування пам‘яті борців за волю України, виховання в підростаючого молодого покоління почуття патріотизму та гордості за героїчне минуле та сьогодення свого народу в усіх територіальних громадах Буського району за участі представників влади, громадськості, депутатів місцевих рад, учасників АТО, волонтерів, молоді, працівників культури,освіти, спорту відбулися відповідні тематичні заходи, покладання квітів до пам’ятних місць, пов’язаних із встановленням української державності та поховань загиблих учасників АТО.
Зокрема, сьогодні керівники органів влади Буського району – голова райдержадміністрації Петро Мороз та голова районної ради Богдан Глова, їх заступники, громадські активісти, учнівся молодь та педагоги двох загальноосвітніх закладів Красного – шкіл №1 і №2, учасники Народного ансамблю “Січові стрільці” зібралися на залізничній станції Красне, аби взяти участь у Всеукраїнській акції – флешмобі до 100-річчя героїчного бою під Крутами.
Очільники Петро Мороз та Богдан Глова перед початком акції розповіли присутнім про історичне значення цієї героїчної та водночас трагічної події січня 1918 року, закликали повсякчас пам’ятати про оборонців молодої Української держави, брати приклад і завжди бути готовими стати на захист своєї країни.
Учасники флешмобу, тримаючи в руках державні прапори та тематичний банер, виконали на залізничній платформі станції Державний Гімн України та Гімн українських націоналістів «Зродились ми великої години..».
Опісля у приміщенні Буської дитячої музичної школи відбувся районний захід, в якому взяли участь представники влади, військові, школярі, освітяни, громадськість та ЗМІ.
Ведучі заходу Любов Огороднік та Євген Ярема декламували вірші, зачитували спогади людей. До слова були запрошені голова Буської райради Богдан Глова, голова Буської РДА Петро Мороз, учасник АТО Ігор Генза, учасник АТО, волонтер Сергій Бондаренко та голова районної ради організації ветеранів України у Буському районі Володимир Луженцов.
На початку свого виступу голова Буської районної ради Богдан Глова зупинився на передумовах відомого в українській історії бою біля станції Крути.
Зокрема розпочав з темної сторінки історії для тогочасної молодої української держави, а саме такою подією є прихід до влади в Росії більшовиків 25 жовтня (за старим календарем), 7 листопада (за новим) 1917 року в результаті Петроградського перевороту. Прийняття Українською Центральною Радою ІІІ Універсалу, який проголошував Українську Народну Республіку в складі Росії не вирішував проблеми. Більшовики в будь-якому випадку були незадоволені і розпочали наступ на Україну. В грудні 1917 року окупували український Харків і проголосили там УРСР з центром в Харкові та почали збирати 30-ти тисячну армію для походу на Київ. Паралельно організовували в Києві чисельні повстання проти української влади. В цій ситуації 9 січня (за тогочасним старим календарем), 22 січня (за новим) 1918 року Українська Центральна Рада приймає ІV Універсал у якому проголошує незалежність Української Народної Республіки, зокрема від Росії і закликає усіх на боротьбу з більшовиками. Ця ситуація уже й юридично ввела УНР у війну з «червоним» окупантом. Зі сходу наступали біля 20 тисяч більшовиків під керівництвом Офсієнка, а з північного сходу біля 6000 матросів та червоногвардійців під командуванням Михайла Муравйова, який пізніше очолив наступ на Україну усіх загонів. Та, як зазначив Богдан Глова, ситуація з українською армією на той час була плачевна. Якщо літом 1917р. вірних Центральній Раді військ було біля 300 тис., то в січні 1918р. біля 15 тис. Агітація більшовиків була значно кращою і в цьому плані, як і зараз, українська влада програвала Росії. Вірною залишилась молодь, здебільшого молоді студенти. Тому студенти Київського університету ім.. св.. Володимира, та Київського народного університету почали створювати Студентський курінь січових стрільців, до якого пізніше приєднались учні старших класів Київської гімназії. Військової підготовки у них практично не було. 26 січня 1918р. прийшло повідомлення з-під Бахмача від командира Гончаренка про негайну потребу опору більшовикам і уже на другий день прибула перша сотня Студентського куреня. Оскільки в Бахмачі вже було біля 2000 прихильників більшовиків, то 28 січня вирішили зайняти оборону біля станції Крути. Зібрали біля 300 чоловік з Студентського куреня, до яких пізніше приєднались ще біля 80 козаків «Вільного козацтва». Тобто всього вояків біля 400. До того ж були погано озброєні з однією гарматою на саморобному бронепоїзді. З самого ранку 29 січня матроси почали наступ. Бій тривав 5 годин, поки не закінчились снаряди і не почали закінчуватися патрони. Багатьох хлопців взяли в полон. Зокрема в полон потрапила вся розвідгрупа з 30 чоловік. Усіх їх більшовики розстріляли, так більшовиків рознервував український опір. Перед розстрілом українські студенти заспівали гімн України. За словами історика Богдана Глови, сучасники дискутують про те, чи перемога це чи поразка. Проте напевно можна сказати, що цей бій дав змогу виграти час, адже українці ще й розібрали рейки, що затримало наступ військ Муравйова на Київ на 4 дні. За цей час українській владі вдалося підписати Брест-Литовський мирний договір. Тобто таким чином вдалося наразі врятувати молоду українську державу. Коли 19 березня 1918 року загиблих під Крутами перепоховали на Аскольдовій могилі, Михайло Грушевський оголосив їх героями України. Підводячи підсумки, Богдан Глова провів паралелі між вищезгаданими історичними подіями та сучасною війною на Сході України, де як і колись українські бійці вмирають за Україну, б’ючись по суті з тим самим ворогом, і для яких бій під Крутами є тим самим прикладом незламної боротьби за незалежність України 100 років тому. То ж потрібно такі заходи проводити, щоб пам’ятати і вшановувати своїх героїв. Розказувати про це молодому поколінню українців.
У заході також взяли участь відомі творчі колективи Буського району (“Куди йдеш”, народний ансамбль “Січові стрільці”, народний хоровий колектив працівників культури та інші.
Завершився захід спільним виконанням пісні «Боже великий, єдиний нам! Україну храни».
