21 серпня минає день народження полеглого воїна та митника Василя Процайла. Він мав би відзначати 56-річчя, однак віддав життя за майбутнє України та мир у державі.
Василь Васильович Процайло народився 21 серпня 1970 року у місті Жовква. Вищу освіту здобув у Львівському національному університеті імені Івана Франка за спеціальністю «Фінанси».
У грудні 1997 року він склав Присягу державного службовця та розпочав роботу в митних органах на посаді інспектора Рава-Руської митниці. Майже чверть століття присвятив службі на митниці, пройшовши шлях від інспектора до начальника митного поста, а згодом — до посади начальника відділу контролю за переміщенням товарів Львівської митниці. За професійну діяльність був відзначений нагрудними знаками «За митну безпеку держави» (ІІ ступеня) та «За сумлінну службу в митних органах України» (ІІІ ступеня).
У родинному житті Василь Процайло був турботливим чоловіком і батьком. Разом із дружиною Яриною вони виховали двох дітей — сина Романа та доньку Роксолану. Рідні згадують, що він багато часу приділяв дітям і внукам, любив подорожі, сімейні поїздки на вихідні та вмів створювати теплу атмосферу вдома.
Колеги характеризують Василя Васильовича як освічену, спокійну та доброзичливу людину, до якої завжди можна було звернутися по допомогу — як у професійних питаннях, так і в особистих. Він підтримував товариські стосунки з колективом, ініціював спільні зустрічі з родинами, які згодом переросли у добру традицію.
Після початку повномасштабного вторгнення росії, 24 лютого 2022 року, Василь Процайло добровільно став до лав захисників України. Він служив у складі 24-ї окремої механізованої бригади як командир взводу. Про своє рішення піти на фронт родині спершу не розповів, сказавши, що отримав повістку, хоча насправді сам звернувся до військкомату.
Побратими згадують його з великою повагою, підтримують зв’язок із родиною та приїжджають на його могилу. Під час боїв за Попасну Луганської області Василь Процайло зазнав важкого поранення. 21 грудня 2022 року він відійшов у вічність.
Рідні, друзі, колеги та бойові побратими й надалі бережуть пам’ять про Василя Процайла як про людину, яка вміла щиро любити, дружити, об’єднувати людей і до кінця залишалася вірною Україні.
