Цей захід з музичного жанру, під назвою « У музиці уславлене ім’я» був присвячений творчості талановитого музиканта – бущанського митця Івана Ясниського.
За гарним українським звичаєм кожна добра справа починається з Божого благословення. Тож запрошений на захід о. Євген Мигаль, настоятель УГКЦ св. Миколая с. Андріївка, колишній учень І. Ясниського, з молитвою розпочав семінар і поділився своїми теплими, приємними спогадами про свого наставника. Вірші читалися на різних мовах за сприянням , котрі якісно, оперативно, професійно займаються перекладом текстів та мають багатий досвід у цій сфері.
Змістовно і цікаво про життєвий шлях славного бущанського митця «Він народився з музикою в серці і скрипкою в руках» розповіла Ірина Калиновська, методист музичного жанру Буського РНД. Про творчі доробки славного Маестро говорила дружина Галина Ясниська, директор НД с. Андріївка. Про перед учасниками семінару – практикуму виступив колега по роботі Левко Калитин, керівник Народного хору «Надбужанець». Він поділився спогадами про тісну плідну працю «Андріївських музик» із хором. Зворушливі і задушевні слова – спогади про Івана Степановича линули з уст Ганни Грушицької, директора Буського РНД, Ольги Керкало, директора Буської ДМШ та Людмили Ціхоцької, начальника відділу культури та туризму Буської РДА.
Згодом Народний ансамбль пісні та музики «Андріївські музики», очолюваний дочкою Христиною запросив усіх присутніх у чарівний світ музики. У виконанні колективу звучали вишукані музичні композиції з творчого музичного доробку славного Маестро.
Присутній на семінарі поважний гість Павло Копильчак, провідний методист музичного жанру Львівського державного ОЦНТ і КОР, висловив слова подяки організаторам заходу, «Андріївським музикам» за чудово, майстерно виконані твори і запросив колектив на обласний огляд – конкурс у м. Львів.
Довідково. Щедра і багата наша Бузецька земля на самобутні, яскраві таланти. Вона подарувала людству цілу плеяду геніальних творчих особистостей: композиторів, співаків, поетів, учених, художників, музикантів…
За плином часу, можливо, й призабуті окремі зорі Бущини на небокраї творчості та громадської самовіддачі. Але, щоб цього не сталося, нам сьогодні потрібно говорити про тих людей, які прославили нашу землю та залишили вагомий слід у культурно-мистецькому житті рідної сторони.
Ми усі сумуємо, що на 67 році життя пішла у вічність творча та надзвичайно талановита особистість, хороший чоловік, батько та дідусь ,чудовий музикант та учитель Іван Ясниський.
Цю людину з впевненістю можна назвати провідником української національної культури. Він усім своїм єством пропагував українську пісню серед молоді, навчаючи молодших і старших гри на різноманітних музичних інструментах, і тим самим залишив після себе величезну кількість своїх талановитих учнів.
Надзвичайно рано обірвалася життєва струна славного музиканта. А починалося все зі скрипки діда Івана Рошка, самобутнього музики,котрий свій хист до музики прищепив своєму онукові Іванкові. Зі шкільних років малий Іванко пов’язав своє життя з музикою, вступає до Золочівської музичної школи по класу скрипки,грає у симфонічному оркестрі,виступає на концертах, конкурсах і у 15 років стає наймолодшим дипломантом. З 1975 року працював завідувачем сільського закладу культури. І скільки за цей час виховав талановитих музикантів. При Будинку культури, з ініціативи Івана Степановича створюється ансамбль троїстих музик ( бубон – Роман Уштан, цимбали – Ярослав Домбровський, скрипка – Іван Ясниський).
І покотилася музика запальних хлопців рідним краєм. І вже через рік троїсті музики вперше виступили на огляді – конкурсі у м. Львові. Тут вперше прозвучала І.Ясниського славнозвісна «Андріївська полька».Відтоді музичний колектив носить назву «Андріївські музики».
Наші музики з великим задоволенням акомпанували і акомпанують сільському хору, який перший у районі удостоєний звання « Народний». Згодом Іван Ясниський працює у Буській музичній школі по класу сопілки і цимбалів, одружується на випускниці Рівненського інституту культури Галині, котру по скеруванню доля привела у сільський Будинок культури художнім керівником. Талановите подружжя виростили двоє діток, які згодом стали музикантами. Мирослав закінчив музичну школу ( клас сопілки), Христина – талановита цимбалістка ,переможець багатьох музичних конкурсів, на сьогодні – викладач Буської музичної школи, керівник народного ансамблю пісні і музики «Андріївські музики». Діючий репертуар колективу на сьогодні – різноманітний, та основу складають українські народні пісні, в’язанки українських мелодій. Високу майстерність колектив демонстрував і демонструє не тільки на теренах бузецького краю, а й далеко за межами району, на обласних оглядах – конкурсах, фестивалях та за кордоном.
Здавалося б радіти і радіти славному музиканту за свої творчі доробки і велике визнання підтверджене дипломами,грамотами, цінними нагородами. Та занадто рано обірвалася життєва струна вчителя- музиканта, забравши зі собою чарівну мелодію ніжної скрипки – за обрій вічності.
Скрипаль
Заграй, скрипалю, ще хоч раз,
Всели в душі надію.
Затихне все навкруг в цей час,
І я дихнуть не смію.
За домом смуток запече,
Що раптом десь проснувся…
Упала скрипка на плече,
Смичок в руках митнувся…
Що він на струнах витворяв! –
Мов серце в грудях,бився,
Шалений вітер доганяв
І по траві стелився,
І з гір летів,мов водоспад,
І дзюркотів струмочком,
Злітав до неба і назад
Осіннім плив листочком.
Та музика була, мов птах,
Що вирвався із кліті,
А скрипка плакала в руках,
Сміялась, наче діти,
Переливався спів її –
Моє стискалось серце:
Летіло в світ по всій землі
Останнє літнє скерцо.
