Впродовж 2015 року жодного випадку захворювання на лептоспіроз серед жителів Буського району не зареєстровано, а у 2014 році зареєстровано 1 випадок. Джерело інфекції: дикі тварини (нутрії, водні щурі). Ймовірний шлях передачі інфекції: водний (під час риболовлі) або контактно-побутовий (можливе зараження через мікротравми на верхніх та нижніх кінцівках та недотриманні правил особистої гігієни). Про це інформує Буське районне лабораторне відділення Бродівського міжрайонного відділу лабораторних досліджень ДУ «ЛОЛЦ Д СЕС України.
– Протягом останніх років при серологічних дослідженнях лабораторією особливо-небезпечних інфекцій ДУ «ЛОЛЦ ДСЕС України» сироваток крові сірих щурів, відловлених в Буському районі, була виявлена Leptospira.
За даними ЛОЛЦ захворюваність людей на лептоспіроз у Львівській області в 2015 році становила14 випадків, у 2014р.- 28 випадків. Зареєстрований 1 летальний випадок. Основним ймовірним джерелом інфекції були мишовидні гризуни – в 14-ти випадках ( 100%).
Лептоспіроз (син.: хвороба Васильєва – Вейля, водна гарячка) – гостра інфекційна хвороба з групи бактеріальних зоонозів, яка спричиняється лептоспірами.
У вологому грунті лептоспіри зберігають свою життєздатність протягом 270 днів, довго зберігаються у воді, кілька днів – у харчових продуктах. Пряме сонячне і ультрафіолетове випромінювання діє на них згубно, так само як кислоти і луги, навіть у малих концентраціях, і дезінфікуючі засоби.
Джерелом інфекції є велика рогата худоба, свині, кози, вівці, коні, собаки, сірі пацюки, полівки, водяні щури, а також хутрові звірі. Із сечею хворих і перехворілих тварин мікроби потрапляють у навколишнє середовище, де його заражують.
Людина може захворіти на лептоспіроз, купаючись у заражених водоймах, вживаючи сиру воду з них або заражені харчові продукти, під час догляду за хворими тваринами чи розбирання їхніх туш, через недотримання правил особистої гігієни. Мікроби потрапляють в організм людини не лише через травний тракт, а й через ушкоджену шкіру, слизову рота, носа, ока.
Від моменту потрапляння інфекції в організм людини до початку недуги минає в середньому від 2 до 20 діб (найчастіше 7-14 діб).
Хвороба починається з ознобу та загальної млявості, різко підвищується температура тіла до 39-40 °С, з'являються нудота, блювота, головний біль, болі в попереку, м'язах та суглобах. Інколи хворий не може не тільки ходити, а й триматися на ногах. На 3 – 8-й день можуть з'явитися висип на шкірі тулуба і кінцівок, крововиливи в сітківку ока, внутрішні органи. При появі цих ознак треба негайно звернутися до лікаря. Захворювання на лептоспіроз може призвести до тяжких наслідків, бо інколи недуга перебігає тяжко, з ускладненнями на нирки, печінку, очі. Смерть частіше настає від гострої ниркової недостатності. Тому так важлива своєчасна діагностика і госпіталізація людини, що захворіла на лептоспіроз.
Ні в якому разі не можна займатися самолікуванням!
Профілактика лептоспірозу. Величезне значення в профілактиці лептоспірозу має захист водойм від можливих забруднень продуктами життєдіяльності сільськогосподарських тварин та гризунів.
Перебуваючи в заболочених місцевостях, на риболовлі чи полюванні, доглядаючи за хворою худобою, слід особливо ретельно виконувати правила особистої гігієни, взувати гумові або кирзові чоботи, надягати рукавиці.
Необхідно знищувати пацюків та мишей, захищати продуктові склади, комори, житло, інші об'єкти від проникнення всередину них гризунів. Харчові відходи слід збирати в герметично закриті ємкості.
Виконання всіх зазначених заходів дасть змогу запобігти захворюванню на лептоспіроз.
