В Україні останнім часом масово закривають лікарні, поліклініки, пологові будинки, амбулаторії, ФАПи. Одним словом, скорочують ліжкомісця, що вимагає реформа охорони здоров'я. Власне, сьогодні в країні відбувається реформа первинної ланки та триває підготовка до вторинної, а це торкається стаціонарів медичних закладів. За словами нинішніх можновладців, такі дії і заходи мають поліпшити їх роботу.
Подібна "оптимізація" вже дійшла і до нашого району. Але оптимізму тут не відчувається. Особливо це гостро відчули працівники та пацієнти міжрайонного очного відділення Красненської міської лікарні.
Перший сигнал
Вперше питання щодо закриття цього відділення піднімалося в січні 2011 року під час засідання асоціації "Ради Львівщини" за участю голів рад усіх рівнів Львівської області. На ній розглядалося завдання оптимізації видатків у бюджетній сфері, зокрема в галузі освіти, охорони здоров'я і культури. Тоді ще депутат обласної, а сьогодні Верховної Ради України від ВО "Свобода" Ірина Сех повідомила, що в окремих районах завдання оптимізації уже потрактовано як потребу скорочення бюджетних працівників і закриття соціальних закладів. Вона зазначила, що в смт.Красне запропоновано закрити міжрайонне спеціалізоване очне відділення. Ситуацію тоді прокоментував голова Буської райради Володимир Замроз: "Ми не будемо закривати відділення, яке обслуговує всі навколишні райони. Хоча для медицини Буського району найлегше було б скоротити 10 ліжок очного відділення, але такого не буде. Буська районна рада виділила 100% коштів на функціонування цього відділення".
Так воно і було впродовж двох років, що підтвердив і голова постійної комісії Буської райради з питань праці, соціального захисту та охорони здоров'я населення Тарас Яцейко. Аби втримати медичні заклади на "плаву", районна рада щороку затверджувала видатків більше, аніж контрольна цифра Кабінету Міністрів України, яка не забезпечувала (така ситуація і в цьому році, можливо, навіть гірша) навіть заробітної плати медпрацівникам, не говорячи вже про закупівлю нового сучасного обладнання, медикаментів.
Здавалось би, проблема вичерпана – районна рада кошти на функціонування медичної галузі "знаходить", медпрацівники залишаються на своїх робочих місцях, а пацієнти продовжують отримувати медичні послуги. Але, як сказав один мудрець: "Все так не буде".
Все так не буде?
Підставою для тривоги стали листи – спочатку від Департаменту фінансів Львівської ОДА з проханням розробити конкретні заходи щодо оптимізації витрат та мережі бюджетних установ відповідно до галузевої спрямованості. А за кілька днів – другий лист від Департаменту охорони здоров'я, в якому була пропозиція щодо оптимізації витрат в галузі охорони здоров'я Буського району у 2013 році – а це 1 млн.237 тис.грн, з них 837 тис. – шляхом скорочення понаднормативного ліжкового фонду. Дана вказівка зобов'язала головного лікаря Буської ЦРЛ Зіновія Курія до 20 лютого надати конкретні розроблені заходи. Першим "під приціл" потрапило міжрайонне очне відділення в Красненській лікарні, що викликало хвилю обурення як серед жителів району, так і персоналу.
Медпрацівників – за диспетчерські пульти
Медперсонал з моменту першої спроби закриття відділення (минуло 2 роки) губився у здогадках: чи їх звільнять і запропонують самотужки шукати роботу, або ж переведуть на інші посади в структурі лікарні. Тож, коли головний лікар Буської ЦРЛ заявив, що очне відділення закривається і на це передбачено практично 2 тижні – це людей шокувало. Їх не заспокоїло і те, що нікого не будуть звільняти, а запропонують інше місце праці – диспетчерську медицину катастроф. Правда, як сказав З.Курій, якщо комусь не підходить така робота, може написати заяву на розрахунок. Незважаючи на це, працівники та жителі району вирішили не втрачати надію, а хапатися за останню соломинку – підготували звернення до очільників району.
Заслухали та постановили
14 лютого на ХХІ сесії Буської райради в так званій розминці депутат районної ради Богдан Глова озвучив дані звернення і запропонував висловити свою позицію щодо цього головному лікарю Буської ЦРЛ Зіновію Курію. За його словами, при незадовільному фінансуванні охорони здоров'я на 2013 р. утримувати малопотужні відділення недоцільно, а очне відділення саме таке. "У відділенні 10 ліжок та 9 медичних працівників, які постійно ходять на роботу, незважаючи на те, чи є там хворі, чи ні, – говорить Зіновій Курій. – Річний фонд заробітної плати становить (І -ІІ статті) 227,5 тисячі гривень. Так, очне відділення має статус міжрайонного – обслуговує також офтальмологічних хворих Бродівського, Кам'янка-Бузького районів. Проте з 370 хворих, які виписані в 2012 р., лише 61 були з інших районів. До речі, райони, чиї хворі у нас лікуються, проплат за лікування не здійснюють. То для чого витрачати кошти на цілодобове утримання відділення, якщо хворих практично нема?
Окрім цього, офтальмологічне відділення відноситься до відділень хірургічного профілю, в яких повинно проводитися мінімум 50% оперативних втручань, чого також там фактично не робиться. Тож чи вигідно з економічної точки зору утримувати відділення при такій заповненості? – продовжує головний лікар. – А консервативне лікування можна проводити в усіх амбулаторних установах району, а на базі очного відділення створити палати денного перебування хворих, які потребують лікарських маніпуляцій. А замість того, щоб "викидати" державні кошти, можна їх дати на лікування чи закупівлю необхідного медичного обладнання".
У кожного – своя правда
Для того, щоб зрозуміти реальну потрібність очного відділення, журналіст "Волі народу" після сесії поспілкувався з медсестрами. Одна з них пояснила, що закриття їхнього відділення призведе до багатьох незручностей. "Та хіба це хвилює "покращувачів" життя, які залізною рукою заганяють нас до раю на землі", – говорить вона. – 70% наших пацієнтів – пенсіонери, інваліди, малозабезпечені родини і безхатьки. Власне, ті, про кого, передусім, і має дбати держава. Говорять, що реформу проводять, аби покращити якість надання медичних послуг. Та чи свідомі жителі нашого та сусідніх районів, які обслуговуються у відділенні, де і яким чином після його закриття ці послуги стануть якіснішими та доступнішими? Переконані, що ні. Зіновій Степанович нам, медсестрам з багаторічним медсестринським стажем, пропонує сісти за пульт. А чому б йому не запропонувати медикам пенсійного віку, а їх в Буській ЦРЛ чимало, піти на відпочинок – була б також суттєва економія державних коштів. Та й у відділеннях центральної лікарні є також надлишок ліжок. Хіба це не економія?"
До нашої розмови приєдналася жителька Красного, мати двох дітей: "В старшого сина (9 років) різко погіршився зір. Звернулися в Красненську міську лікарню до офтальмолога, він призначив лікування. Впродовж двох тижнів дитина ходила на очні вправи, масажі, крапання. І таких було дуже багато, а найбільше стареньких людей. Те, що закривають очне відділення, для всіх просто катастрофа. Куди і до кого тепер їхати? Як бути пацієнтам похилого віку з далеких сіл? Вони не завжди можуть зробити кілька кроків по хаті, не говорячи вже про якісь поїздки. Краще, звісно, не хворіти, але якщо таке сталося, то ліпше ближче до домівки. І на душі спокійно, і одужуєш швидше».
Депутати їдуть у Красне
У Красненську лікарню виїхала постійна депутатська комісія Буської районної ради на чолі з керуючим справами Богданом Гловою та разом із заступником головного лікаря Євгеном Романюком.
Як запевнила головний лікар Красненської міськлікарні Володимира Саламаха, медзаклад робить усе, аби заощаджувати на бензині, ремонтних роботах (виконують їх власними силами) та ін. Мовляв, якщо очне відділення закриють, потерпатимуть перш за все хворі з нашого та інших районів, які часто тут лікуються.
Євген Романюк натомість наголосив, що на людей це аж ніяк не вплине – тут залишаться лікар і медсестра. А утримувати додатково ще 9 осіб недоцільно, бо за 2012 рік у відділені перебувало лише
370 хворих. Є.Романюк також додав, що реформи, які розпочались у медицині, передбачатимуть лише амбулаторне лікування хворих. Отож невдовзі на базі лікарень та ФАПів практикуватимуть сімейну медицину.
Районні обранці також поспілкувались з хворими, які на той час перебували на лікуванні. Пацієнти та персонал слізно просили депутатів не допустити переведення відділення на денне перебування. Стареньким без постійної підтримки зору буде дуже складно, а доїжджати щодня на процедури не по кишені усім хворим. Вони переконані, що коли сьогодні закрити відділення, завтра зачинять й усю лікарню. Тим паче, вже маємо сумний приклад з амбулаторією «цукровиків», яку закрили, а згодом безжально знищили до руїн. Висловився з цього приводу й селищний голова Олег Лотоцький, який категорично проти такої оптимізації витрат у медицині. Використати усі шанси для збереження очного відділення вирішили і депутати своїм голосуванням. А ще – надіслати відповідне звернення до народного депутата Ірини Сех. На жаль, думка районних обранців у цій ситуації має лише рекомендаційний характер. І чи дослухаються до неї – невідомо
Інна ПАЛАМАР,
Ірина КОРЧИНСЬКа
P.S. Які ще сюрпризи готує медична реформа – читайте у наступних випусках “ВН”.