66 обласних обранців вирішили долю Львівщини
За – 66, проти – 2, утримались – 3. Це результати голосування депутатів Львівської обласної ради за Сланцеву угоду. Дива не сталося, і 3 жовтня після кількагодинних дискусій, суперечок та підвищених тонів на сесійному засіданні народні обранці таки погодили проект Угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться в межах ділянки Олеська, між державою Україна, компанією "Шеврон" Юкрейн Б.В." та ТзОВ "Надра Олеська". За проект Угоди голосували фракції Партії регіонів, Батьківщини, Удару, Партії промисловців і підприємців та НРУ, УНП і КУН. Проти – частина позафракційних і свободівці (одні утримались, інші – не голосували).
Прихильники видобутку сланцевого газу переконують, що рішення є доленосним для України і першим важливим кроком на шляху до здобуття енергетичної незалежності нашої держави, противники апелюють – розвідувальні роботи та видобуток вуглеводнів занапастять Львівщину та призведуть до екологічної катастрофи. Хто мав рацію? Відповідь на це запитання дадуть майбутні покоління, які на собі відчують наслідки дії Сланцевої угоди. Наразі ж пропонуємо читачам поіменне голосування за це рішення депутатів обласної ради від нашого регіону: Богдан Козак (УНП) – УТРИМАВСЯ; Ігор Грещук (Партія регіонів) – ЗА; Сергій Сенчук (позапартійний), екс-кандидат у народні депутати України по 119 виборчому округу – УТРИМАВСЯ; Іван Щепанкевич (УДАР), екс-кандидат у народні депутати по 119 виборчому округу – ЗА.
Депутати, які голосували ЗА, запевняють, що в Угоді враховано низку поправок. Особливе захоплення в них викликає те, що 10% прибутків від державної частки, що становитиме лише 2,2%, залишатиметься на розвиток регіону. Натомість ці цифри не тішать людей і в районі неспокійно. Люди кажуть, що не почули конкретних кроків депутатів щодо захисту їх здоров'я та безпеки. Окрім того, немає жодних гарантій компенсацій для населення, яке живе на територіях, де видобуватимуть вуглеводні. І найважливіше – жоден виборець не делегував депутатам права віддавати таку велику частину львівської землі під створення майданчику з видобутку вуглеводнів і сланцевого газу.
Цікавим є той факт, що перед голосуванням на засіданні облради виступив міністр енергетики і вугільної промисловості Едуард Ставицький, який розповів, що вже впродовж 50 років під час видобутку нафти і газу в Україні традиційною практикою є гідророзриви, і це не призводило ніколи до екологічних катастроф. Окрім цього, урядовець заявив, що компанія Chevron має хорошу репутацію і не допустить виникнення проблем, оскільки це спричинить значні фінансові втрати.
Міністр повідомив, що це вперше в Україну вкладатимуть такі значні інвестиції, а отже угода є вигідною для обох сторін."Ми з вами творимо історію", – наголосив він. Схоже, усі 66 депутатів увійшли в нашу історію.
А тим часом відповідно до рішення, яке ухвалили депутати, Львівщина делегує своїх представників до складу постійно діючої Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції. Олександр Ганущин запропонував представників кожної фракції, а також голову Львівської облради Петра Колодія і його заступників.
Зазначимо, раніше у фракціях НРУ і УДАРу стверджували, що в існуючій редакції угоду підтримувати не можна. Так само вважають і активісти, які влаштовували пікети з вимогою не голосувати за надання дозволу на розробку родовищ сланцевого газу на Олеській площі. Організатори такої протестної акції вважають, що видобуток цього газу в Україні може спричинити екологічне лихо.
Нагадаємо, що категоричною є і позиція громад Буського району.Так буквально напередодні сумнозвісного засідання у ЛОР сільські ради Купча та Олеська на своїх сесіях 1 жовтня 2013 року одноголосно ухвалили рішення закликати депутатів Львівської обласної ради не узгоджувати угоду про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки "Олеська", між державою Україна, компанією "Шеврон Юкрейн Б. В." та товариством з обмеженою відповідальністю "Надра Олеська". Сільські ради Гумниськ та Новосілок на позачергових сесіях 30 вересня також звернулись до обласних обранців, зокрема депутата-мажоритарника від свого округу Богдана Козака, не голосувати за Угоду, що він і зробив на відміну від іншого представника Бущини Ігоря Грещука, який проголосував ЗА.
От і виходить, що більшості з них немає діла до сільських громад, територією яких пролягає так звана Олеська площа, і які вважають, що угода суперечить їхнім інтересам та загрожує довкіллю. Зокрема, аргументують свою позицію тим, що угода не пройшла комплексної державної експертизи згідно з частиною 2 статті 11 Закону України "Про угоди про розподіл продукції", а також в ній не передбачено гарантій для територіальних громад на отримання не менш як 10% вартості прибуткових вуглеводнів та страхового покриття потенційних ризиків, пов'язаних з реалізацією цієї угоди.
Жодна громада не доручала своїм депутатам голосувати за сланцеву угоду, – стверджує народний депутат України Ірина Сех і коментує сесію Львівської облради:
– На тому засіданні вирішувалося не просто питання формального погодження документа – йшлося, без перебільшення, про долю жителів щонайменше 9 районів Львівщини, про територію площею понад 6 тисяч квадратних кілометрів, яку віддають на 50 років інвесторові. Тому варто розуміти, наскільки великою є відповідальність людей, які ухвалюють таке рішення. Недаремно на сесію прибув особисто міністр енергетики Едуард Ставицький, недаремно виконавча влада так тиснула на депутатів обласної ради. Думаю, вони хотіли перекласти на них відповідальність за угоду, яку укладено абсолютно не в інтересах держави, всупереч інтересам місцевих громад, більше того – ймовірно, корупційну угоду. Переконана, що депутати на цьому засіданні не мали права голосувати за погодження цього документа, адже жодне село чи район жодному з депутатів Львівської обласної ради не доручав голосувати за «сланцеву» угоду. Навпаки – відбувалися сесії місцевих рад, на яких громади давали доручення депутатам не підтримувати цю угоду.
Я також вболіваю за енергетичну незалежність України. Але угода, про яку ми говоримо, не принесе нам ніякої енергетичної незалежності. Це розуміють ті, хто читав і аналізував цей документ – усі 280 сторінок. Там немає ніяких бодай теоретичних розрахунків вартості газу, прогнозів щодо обсягів видобутку та термінів, коли держава зможе отримувати свою частку газу при розподілі продукції. Натомість угода надає необмежені привілеї інвесторам, також дає право продавати весь видобутий газ за кордон. То про яку енергетичну незалежність для України йдеться?
Громаду переконують, що угода щодо розробки надр на площі Олеська – це угода про видобуток сланцевого газу. Насправді ж угода стосується всіх вуглеводнів, зокрема нафти, природного газу, конденсату – інвестор матиме право видобувати їх в межах договірної ділянки. Більше того, передбачено, що інвестор матиме право на добування гравію, піску, глини, вапна тощо на території зазначеної ділянки.
В угоді немає інформації щодо орієнтовної кількості робочих місць, які будуть створені на території громади. Угода фактично позбавляє місцеві громади можливості отримання компенсації за землі сільськогосподарського призначення та землі лісового фонду. Окрім цього, на кожному квадратному кілометрі землі буде захоронено щонайменше 80 тисяч кубометрів отруєної хімікатами води, яка залишиться назавжди в надрах використаних земель. Це буде мертва земля, на якій не можна буде ні жити, ні сіяти, зважаючи на вірогідність потрапляння хімікатів в верхні шари ґрунту. У випадку екологічного лиха місцеві громади залишаться наодинці з проблемою.
Тому вважаю, що законність угоди є сумнівною. Проект документа так і не отримав економічної, правової та екологічної експертиз, без яких його не могли розглядати місцеві ради. Тому є підстави визнати укладення угоди незаконним.
Своя точка зору – у голови Буської районної ради Володимира Замроза:
– На території дев'яти сільських рад Буського району – Кізлівської, Соколянської, Купченської, Милятинської, Новосілківської, Задвір'янської, Полтв'янської, Балучинської і Куткірської – визначено земельні ділянки, які підпадають під Угоду про розподіл вуглеводнів в межах ділянки Олеська. Громади цих сільрад висловили свою чітку позицію, сказавши, що вони категорично проти видобутку сланцевого газу на своїй території. Та особисто я, коли тільки все починалось, одразу зрозумів, чим закінчиться і озвучив свою позицію – ніхто нас не питатиме. Тому у сьогоднішній ситуації бачу єдиний вихід: аби не отримати повну поразку, треба отримати максимум вигоди. Образно кажучи, можна назвати це цукеркою, яку можемо мати, а можемо й не мати. Ось що треба відстоювати. Нагадаю останній месидж, сказаний Пітером Кларком від імені Шеврону на громадських слуханнях у Буську. На моє запитання: "Які ваші дії, коли громада не захоче, аби на її землі видобували сланцевий газ", він відповів: «Проти людей не виступатимемо, це їхній вибір". Думаю, це хотіла б почути кожна громада. Що ще треба?
Загалом громаді варто нагадати, що в Угоді про розподіл вуглеводнів (мається на увазі не лише сланцевий газ, а всі корисні копалини, які знайдуть) передбачено, що на кожну сільську раду компанія Шеврон виділятиме 12 тис. гривень на місяць. Це приблизно 140 тис. гривень на рік. Ніби небагато, але й немало. І за ці кошти бюджету розвитку кожен орган місцевого самоврядування зможе чимало зробити в соціально-економічній сфері (садочок, водопровід, дороги). До слова, один вчений заявляє, що на нашій території є колосальні поклади природного газу і нафти, правда, трохи глибше.
По-друге, Львівська обласна рада внесла свою суттєву пропозицію щодо розподілу 10% прибутків, які мала б отримувати держава. Приймуть її чи ні, невідомо, але вона пропонує 30% обласному бюджету, а 70% відсотків – місцевим бюджетам. Натомість Івано-Франківська обласна рада прийняла інше рішення – 50% обласному бюджету, 25% – районному і 25% – сільському, що вважаю не зовсім справедливим, як і те, що після бою руками не махають. Отож треба дотримуватись однієї позиції і виторговувати максимум для своїх територій. А ось питання, де ставитимуть бурові свердловини, вирішуватимуть громади вищеназваних сільських рад.
Повернемось до голосування. Переконаний, що не можна вести подвійну гру, як, наприклад, "Свобода". Це чітко прослідковувалось. Як розцінити таке: народний депутат-свободівець Андрій Мохник на телебаченні заявляє – ми не проти видобутку сланцевого газу, ми проти корупційної угоди. Перед тим на громадських слуханнях, які проходили в облраді, де я був присутній, народний депутат Ірина Сех найвищій посадовій особі компанії Шеврон – Пітеру Кларку теж заявила, що не проти видобутку сланцевого газу, а проти самої угоди. Мовляв, шановні інвестори, ви подумайте над цим. Як і на чию користь треба змінити угоду, це треба читати між рядками. Ще цікавий нюанс – поведінка голови Львівської обласної ради (свободівця). Він, як головуючий на сесії, міг її зупинити, адже регламент було порушено внесенням питання про Угоду в день сесії. До слова, подібне роблять не вперше, тим самим порушуючи регламент, і я про це неодноразово заявляв.
Нікого не звинувачую – ні Свободу, ні Батьківщину, ні Удар. Проте сьогодні кажу – є незворотна реальність, і дай нам, Боже, сили пережити те, що ми не можемо змінити. Тому маємо максимально використати дану Угоду з вигодою для людей. А якщо громада скаже, що не хоче, аби видобували на її території сланцевий газ, я готовий йти разом із нею до останнього.
Ірина ГАЄВСЬКА
P.S. У вівторок Буська РО ВО «Батьківщина» заявила, що не підтримує позицію депутатів Львівської облради, в тому числі своїх однопартійців, які голосували за Угоду, і готує з цього приводу відповідне звернення.
