Головна Життя Як захистити виноград від шкідників і хвороб

Як захистити виноград від шкідників і хвороб

114

На Львівщині виноград вирощують у приватному секторі, однак в окремі роки втрати урожаю винограду від шкідників і хвороб перевищують 50%.

Виноградники щорічно пошкоджують: виноградна, гронова і дворічна листовійки, виноградний зудень, численні види кліщів, філоксера. Окремими вогнищами розвиваються різні види совок, п’ядунів, коваликів, хрущів, скосарів, що треба враховувати при вирощуванні молодих насаджень і виноградних розсадників.
На зростання шкідливості патогенних організмів найбільше впливають погодні умови. Найбільш розповсюдженими і небезпечними захворюваннями виноградної лози є мільдью (або несправжня борошниста роса), оїдіум (або борошниста роса), біла, сіра і чорна гнилі, чорна плямистість, інфекційне всихання кущів. Останніми роками поширилися такі грибні хвороби як еска, антракноз, альтернаріоз, плямистий некроз. Крім грибних хвороб поширені бактеріальні, вірусні й інші інфекційні хвороби, які різною мірою пригнічують розвиток виноградних кущів і знижують продуктивність насаджень.

Виноградні насадження, що вирощуються на ґрунтах з підвищеним вмістом розчинного вапна, відрізняються наявністю хлорозних кущів, які відстають у розвитку, мають деформовану листову пластинку, недорозвинені суцвіття. При сильному розвитку захворювання такі кущі гинуть. У липні-серпні листові пластинки виноградних кущів часто ушкоджуються сонячними опіками, які є причиною зниження фотосинтетичної діяльності рослин і їх продуктивності.

Обприскування молодих плодоносних насаджень проти мілдью і оїдіуму, інших грибних хвороб проводять до і після їх цвітіння. З цією метою доцільно застосовувати системні препарати, що забезпечують гарантований захист всіх органів рослини (ридоміл Голд МЦ, топаз, байлетон, антракол, квадріс, хорус, танос, стробі тощо). Також можна застосовувати біологічний фунгіцид Планриз, вартість якого значно нижча вартості хімічних препаратів і який є екологічно безпечним, містить у своєму складі живі бактерії. Максимальна кількість обробок переліченими препаратами 3-4. Інтервал між обробками 7 – 10 днів залежно від погодних умов.
Методи контролю розвитку мільдью. Вирощування комплексно стійких сортів, мульчування ґрунту під кущем, своєчасне внесення калійно-фосфорних добрив, видалення пасинків і профілактичні обробки контактними та системними фунгіцидами. Приблизні терміни обробок: перша проводиться, коли молоді пагони виросли на довжину 15-20 см, друга обробка проводиться перед цвітінням, третя – після цвітіння, коли ягода досягне розміру горошини.

Методи контролю розвитку оїдіуму. Проводять агротехнічні заходи, що сприяють провітрюванню кущів: підв’язування пагонів, пасинкування, обламування пагонів, боротьба з бур’янами. Для контролю розвитку оїдіуму в період вегетації рослини опилюють меленою сіркою або сірчаними препаратами в суміші з вапном. На 1 кв. метр площі потрібно 1,5-2 г сірки. Співвідношення сірки до вапна 1:1. Цю роботу проводять рано вранці або пізно ввечері, так як в цей час сірка краще прилипає до поверхні кущів. Обпилювання проти оїдіуму можна поєднати з обприскуванням бордоською рідиною, додаючи до неї 1,0-1,5% колоїдної сірки. Перше обпилювання проводять після розвитку на пагонах трьох листків, друге — перед цвітінням, третє — після цвітіння. Якщо оїдіум все-таки з’являється, необхідно повторювати обпилювання через кожні 10-20 днів.

Методи контролю розвитку білої гнилі. Після градобою необхідно провести обприскування 4-процентним розчином бордоської рідини і повторити його в разі появи білої гнилі на ягодах. Як профілактичний захід, попередити розвиток хвороб винограду можна шляхом створення кущам найкращих умов провітрювання та освітлення сонцем.

Методи контролю розвитку чорної гнилі. Обприскування виноградників бордоською рідиною проти чорної гнилі проводять одночасно з обприскуванням проти мільдью. У разі появи чорної гнилі на ізабельних сортах винограду або гібридах, проводять обприскування 1% розчином бордоської рідини. Перше обприскування роблять до цвітіння, потім його повторюють після цвітіння і через 2 тижні після другого обприскування.

Методи контролю розвитку чорної плямистості, інфекційного всихання кущів. Досить важко вести боротьбу проти міцелію збудника чорної плямистості, який проникає глибоко у тканину деревини та швидко розмножується під захистом тканин господаря. Спори гриба захищені від фунгіцидів товстим шаром клітин. Хімічна боротьба з застосуванням відомих нині діючих речовин проти міцелію гриба не дає результатів. Тому вона має бути спрямована проти плодових тіл гриба і, особливо, проти спор, що поширюються. При сильному ураженні, восени після опадання листя або після обрізки (зимова обробка) виноградні кущі обприскують контактними препаратами міді. Всихаючі лози підлягають вирізуванню. При викорінюючому обприскуванні проводять ретельне обмивання кущів. Навесні фунгіциди застосовують в період появи 2-3-х листків. Подальші обприскування проти чорної плямистості для захисту молодого приросту збігаються з обробками насаджень проти мільдью та оїдіуму. Виходячи з того, що чорна плямистість є хронічним захворюванням винограду, за короткий термін її неможливо повністю ліквідувати навіть при багаторазовій ретельній зимовій та весняній обробці. Ефективними препаратами є антракол, купроксат, ридоміл, стробі, танос, хорус.

Методи контролю розвитку антракнозу: впровадження стійких до антракнозу винограду сортів, своєчасні обробки контактними та системними фунгіцидами (антракол, акробат, купросат, ридоміл, танос, хорус). Терміни проведення обробок ті ж, що й проти мілдью.

Статтю підготувала:
державний фітосанітарний інспектор відділу прогнозування, фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області П’ятниця Ольга Дмитрівна.