Головна Політика На Майдані української революції

На Майдані української революції

266

Відтепер саме так називатимуть Ожидівське перехрестя, яке на недільному віче запропонував перейменувати Михайло Вовк. Після відправи у церкві громада рушила до перехрестя. Сюди прийшли не тільки з Ожидова, а й з навколишніх сіл Буського та Золочівського районів: Йосипівни, Олеська, Тур'я, Підлисся, Скваряви та ін. Приїхали депутати Буської районної ради та народний депутат Ірина Сех. Священики о.Василь з Ожидова, о.Степан з Кутів, о.Йосип з Гумниськ та о.Юрій з Тур’я відправили молебень до Божої Матері-заступниці за Україну та її дітей і панахиду за тими героями, які у наш час поклали своє життя на вівтар неньки-України.

Допоки не розпочалось віче, громада колядувала, співала повстанські пісні. До неї з національними прапорами приєднувались мешканці інших сіл і вливались в її ряди. Народу зібралось чимало. Велелюдне віче вів заступник голови районної ради Богдан Гринишин.

Виступили депутати районної ради Галина Кондратюк та Степан Рак, який подякував сельчанам, які самостійно зорганізувались, виставили охорону на перехресті і повідомив, що у районі працює оргкомітет зі створення громадської організації Всеукраїнського об’єднання "Майдан", куди ввійшли всі опозиційні політичні сили, представлені у Буській районній раді, громадські організації, активісти, священики, як духовні провідники, тому всі бажаючі можуть поповнити її ряди. Такі осередки повинні бути сформовані у кожному населеному пункті Надбужжя, вони триматимуть зв’язок з районом і зможуть в короткий термін зорганізуватись щоб зупинити «тітушок».

Свою позицію висловив Михайло Вовк, засудивши тих, хто прагне знищити українську націю і хоче поставити її на коліна.

Народний депутат Ірина Сех зазначила, що зараз триває національно-визвольна боротьба. "Я бачила два майдани – наш, де люди працюють, як бджоли, киян, які несли все, щоб прогодувати наших дітей, наших хлопців, які йшли під кулі, їх батьків, які лягали під колеса вантажівок, наших священиків, які з хрестом і молитвою йшли до беркутівців та солдатів внутрішніх військ і просили їх не стріляти, і тих, з Маріїнського парку, котрих привезли за гроші".

З хвилюванням у голосі розповіла, як режим мародерів, який ненавидить українців, знущається над українською молоддю, над сімнадцятирічним Михайлом Низкогузом з Червонограда, а він, винісши нелюдські муки, не плакав, не каявся, не шкодував, що у відповідальний момент був разом з такими, як сам, на Майдані чи на Грушевського. "Сьогодні, під час нашої Революції Гідності народжується нова еліта, гинуть наші хлопці, які є новими героями України". Білорус Михайло Жизневський втік від тирана до України, а тут його настигла куля, – весь Київ прощається з ним. У Дніпропетровську прощаються з вірменином Сергієм Нігояном, сім'я якого теж приїхала в Україну, рятуючись від війни в Нагорному Карабахові. У Львові прощаються з науковцем, альпіністом Юрієм Вербицьким, у селі Наконечне 2, що на Яворівщині – з Романом Сеником, який перед смертю сказав сестрі: "Я там був за твоїх дітей". Вони стоять на Майдані за пам'ять своїх дідів, за свої мрії і мрії своїх дітей.

Боротьба не закінчується, боротьба продовжується. Багато зовнішніх факторів, які не захочуть так просто віддати Україну, будуть провокації, тому тільки дисципліна, зорганізованість і єдність сьогодні нас порятують. З Божою підтримкою і вірою ми обов’язково переможемо!».

Хвилиною мовчання вшанували пам’ять героїв Майдану. За участю чотирьох священиків було відправлено молебень до заступниці Матері Божої та панахиду за загиблими.

Перед громадою виступили священики отець Василь Нецькар та отець Степан Мамоход, який зазначив, що на могилах героїв впишуть слова: "Ми лягли, щоб ви встали, ми вмерли, щоб ви жили, ми пішли із життя для того, щоб ви жили кращим життям". Його схвилював вчинок польського журналісту який, бачивши звірства беркутівців над людьми крикнув їм: "Що ти робиш? Це ж є українець!" Брат пішов на брата. Хіба це по-християнськи? Чому ніхто з тих, хто лупцював кийками молодих хлопців, стріляв у мітингувальників, не задумався над словами священиків, котрі вийшли хрестом і молитвою зупинити насильство: "Ви і ваші діти будете прокляті до сьомого коліна".

Кара настигне їх, якщо не їх, то їхніх дітей та внуків. Вони озвіріли, бо так себе поводити можуть лише нелюди. Вони мають одуматися, бо так далі не може бути. Всі ми діти однієї матері, і як однаково любить мати своїх дітей, так і ненька-Україна однаково любить своїх синів.

У єдності – сила народу. Єдності, Боже, нам дай.