Моя Україна переживає нелегкі часи. Якщо раніше нас ставили в приклад світовій спільноті, бо у країні не було громадянських конфліктів, то зараз все це – той ніби внутрішній спокій – може рухнути в один момент.
І колись красива та гостинна країна може перетворитися на Сирію чи Лівію. Вже багато написано, хто до цього привів і хто штовхає державу до громадянського протистояння. Проте навіть за таких складних умов, як тепер, українці демонструють мудрість і толерантність. Свідченням чого є те, що після кількох днів протистоянь у Києві радикально налаштовані активісти з Грушевського і міліція намагаються налагодити перемир'я і вже навіть спілкуються між собою. Натомість, до чергової ескалації конфлікту привели перипетії з прийняттям у Верховній Раді т.зв. закону про амністію, який "пробив" сам гарант, прибувши до парламенту і пригрозивши своїй більшості, що розпустить Верховну Раду: ось який "конструктивізм" від основного учасника перемовин!
Далі – більше. Цими вихідними зажерлі українофоби Гепа і Допа під "георгієвськими стягами" створили у Харкові собі т.зв. "Український фронт", що вже має на меті "визволяти" території від "загарбників" – тобто, від нас, українців. Отож, апологети влади від Януковича та Партії регіонів свідомо штовхають країну у громадянське протистояння.
Нагадаю "ідеологам" цієї провокації, що українці вийшли на вулиці ще в листопаді. І їхній мирний спротив був викликаний різким поворотом міжнародного курсу держави, коли В.Янукович передумав підписувати угоду про асоціацію з ЄС. Криваві побоїща, які організувала влада проти мирних демонстрантів, зокрема студентів, на майдані Незалежності та вул.Банковій, тільки активізували протести.
Мужність Майдану, що стоїть уже третій місяць, вражає весь світ. Європа в захопленні, бо саме українці захищають європейські цінності, насамперед право людини на протест Серед них багато наших земляків. Поруч з чоловіками, яких щоденно на Майдані 30-40 осіб, вже не один тиждень активно працюють Віра Крегул та Людмила Скрипинець.
З іншого боку, влада своїх громадян цинічно ігнорує. «Наводнення» Києва та інших українських міст бандитами-тітушками і провокаторами, що співпрацюють з міліцією, лякає: вони жорстоко знущаються над протестувальниками, викрадають людей (вже оприлюднені списки 36 зниклих. Є інформація, що пропав в Києві і мешканець Буська), трощать вітрини, підпалюють автомобілі, насамперед з львівськими номерами. Але міліція їх не ловить, не судить (як це було з 72-річним дідусем, якого затримано з салом та хлібиною і суд трактував цей "набір" як зброю), – їх просто "не бачать". І замість того, щоб "почути кожного", влада 16 січня брутально приймає, грубо і цинічно порушуючи Конституцію України, комплект "ручних" законів, що ще більше збурює народ. У відповідь – знову ставка на силу.
На Майдані не просто пролилась кров, є загиблі. Новітні герої новітніх Крут знову платять життям за право бути вільними. Уже не від зовнішніх завойовників (хоча це ще питання, бо ті, хто нині захопив владу в Україні, насправді є продовжувачами більшовицько-енкаведистського режиму і прислужниками новітнього кремлівського тирана), а від внутрішніх узурпаторів, які вирішили, що прийшли сюди надовго і можуть чинити з країною і її людьми, що хочуть. Хто їх спам'ятає, аби не натворили ще більшої біди?
Микола ІВАНЦІВ
