31 березня минулого року Верховна Рада України ухвалила Закон України про відкриття ринку землі.
Про те, що передбачає закон роз’яснили у департаменті агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації.
Введення змін буде поступовим і передбачає декілька етапів:
– І етап: з 01 липня 2021 року – землі сільськогосподарського призначення зможуть набути тільки фізичні особи, що є громадянами України. Максимальний розмір земельної ділянки, встановлений законодавством – 100 га на людину.
– ІІ етап: з 01 січня 2024 року– крім фізичних осіб, право власності на такі земельні ділянки зможуть набувати і юридичні особи, у випадку якщо вони створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками яких є лише громадяни України. Максимальний розмір – 10 тис. га.
Щодо можливості набуття іноземними громадянами права власності на землі сільськогосподарського призначення, то вирішення цього питання законотворець покладає на всеукраїнський референдум. Тобто, до проведення референдуму та позитивного рішення з даного питання іноземці не можуть стати власниками земель сільськогосподарського призначення навіть через опосередковане володіння через юридичні особи, які створені і зареєстровані за законодавством України.
Важливою новелою також є те, що розрахунки, пов’язані із сплатою ціни земельних ділянок сільськогосподарського призначення за цивільно-правовими угодами, провадяться лише в безготівковій формі та повинні бути документально підтверджені джерела походження коштів для купівлі земельної ділянки. Щодо ціни продажу, то законодавство України не встановлює межу ціни. Це справа домовленості між покупцем та продавцем (ринкова економіка). Але важливо зауважити, що до 1 січня 2030 року ціна продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), не може бути меншою за їх нормативно грошову оцінку.
Нагадаємо, що до набрання чинності законом, в Україні діє мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, що означає заборону будь–якого відчуження таких земель. Однак, не є забороненим користуватись землею сільськогосподарського призначення на умовах довгострокової оренди, емфітевзису, заповіту, застави, доручення, зміни цільового призначення ділянки, судового відчуження через борги, тощо.
Однак, орендарям не варто хвилюватись з приводу того, що орендодавець відчужить свою земельну ділянку. Оскільки дія договору оренди не припиняється після продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення. За виключенням випадку, коли в тексті договору оренди прописана така умова. Більше того, переоформлення документів оренди з новим власником не потрібне. Як встановлює законодавець, перехід прав та обов’язків буде відбуватись автоматично у державних реєстрах та не потребує додаткових дій зі сторони орендаря.
Також у орендаря є переважне право на викуп земельної ділянки, яка знаходиться у його користуванні. Земельна ділянка може бути відчужена без відмови орендаря від переважного права лише у двох випадках: дарування особам 1 та 2 ступеня споріднення та звернення стягнення на предмет іпотеки банком.
«Департаментом АПР розроблено буклет «Головні питання – відповіді про обіг земель сільськогосподарського призначення». Його презентуємо на нарадах, зустрічах, семінарах, адже тематика обігу земель сільськогосподарського призначення є топ-темою до обговорення», – зазначила т.в.о. директора департаменту Людмила Гончаренко.
Посилання на буклет: https://loda.gov.ua/zemel_ni_pytannya_dlya_vlasnykiv_paiv_naperedodni_zapusku_rynku_zemli.
Загалом земельна реформа — це зміна системи управління земельними ресурсами. Закон про обіг земель — лише одна з її складових. Основна частина реформи ще попереду. Зокрема, важливим є ухвалення закону щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин № 2194 (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66970), що прийнятий у першому читанні та містить багато важливих положень серед яких:
– передача державних с/г земель у комунальну власність;
– дерегуляція землеустрою;
– передача функцій контролю в земельній сфері на місця;
– забезпечення переважного права на купівлю земельних ділянок;
– запровадження принципу «єдиного вікна» в оформленні земельних ділянок;
– усунення різних дефектів земельного законодавства та ряд інших положень.
Дуже важливим стало ухвалення парламентом законопроєкту № 3295 щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=68504). Цей закон запроваджує інноваційний інструмент кращого доступу до програм державної підтримки (особливо для малих сільгоспвиробників) та прозорого використання коштів цих програм.
«Також Аграрний реєстр надаватиме низку послуг для аграріїв. У своєму онлайн-кабінеті аграрій зможе слідкувати за інформацією про себе, отримавши інформацію з чотирьох реєстрів: Державного земельного кадастру, Реєстру юридичних та фізичних осіб, Реєстру речових прав та Реєстру тварин. Відтак, всі учасники реєстру зможуть подавати заявки на виправлення помилок та реєстрацію земельних ділянок в Державному земельному кадастрі. Спеціалісти Держгеокадастру будуть здійснювати опрацювання заявок на виправлення помилок та реєстрацію ділянок із використанням можливостей камеральних робіт та на основі архівної документації із землеустрою», – наголосила Людмила Гончаренко.
Додатково: в Україні запущено інформаційний ресурс, який дає відповіді на актуальні запитання щодо земельної реформи в Україні. Сайт інформує про складові земельної реформи, надає роз’яснення для землевласників, орендарів та потенційних покупців земельних ділянок сільськогосподарського призначення, наводить цікаву статистику та містить корисні посилання – https://zemreforma.gov.ua/.
