Щоб виростити ліс, потрібно докласти чимало зусиль, знань, досвіду. Від насінини до стиглого дерева – шлях довгий, як правило – у кілька десятиліть. І робота лісівників – для майбутнього, щоб завдяки лісу діти й онуки могли вільно дихати чистим повітрям, радіти красі зелених борів і дібров. Наша розповідь про людину, котра все своє життя пов'язала з лісом, – директора ДП "Буський лісгосп" Ярослава Максима, якому вчора виповнилось 60 років.
Зрілість
Він родом із Турківського району, де чудові краєвиди ваблять зір, де кремезні буки і стрункі смереки оповідають свої прадавні легенди. Виростаючи серед такої краси, у нього й не могло бути іншого покликання, як присвятити своє життя лісу, його плеканню та зростанню. Закінчивши з відзнакою Львівський лісотехнічний інститут, він за направленням їде працювати на Дніпропетровщину старшим інженером лісових культур Васильківського ЛМС. Через рік повертається на свою батьківщину – у Турку. Тут він професійно зростає: від інженера лісових культур Турківського лісгоспзагу завдяки своїй працелюбності, наполегливості і вимогливості – до головного лісничого. А ось директором стає у 1990 році, коли його переводять на роботу у Надбужжя. З тих пір Ярослав Максим і очолює ДП "Буський лісгосп". Тож зазначу, що історія розвитку лісу на наших теренах, у незалежній Україні, пов'язана саме з іменем Я.Максима.
Слово про керівника
Ярослав Васильович – кваліфікований, знаючий спеціаліст і добрий організатор. Дисциплінований і вимогливий керівник. Підприємство, яке він очолює, систематично виконує всі виробничі завдання. Зарплату працівникам виплачує та обов'язкові платежі перераховує у визначені законодавством терміни. Зазначу, що ДП "Буський лісгосп" є одним з основних платників податків – за минулий рік їх сплачено близько 2 мільйонів, а єдиний соціальний внесок до Пенсійного фонду – 1 млн 481 тис.гривень. Підприємство велику увагу приділяє охороні, відновленню та створенню нових лісових насаджень. Так, наприклад, за керівництва Я.Максима посаджено понад 4 тис.гектарів нових лісів, найбільше в Соколянському лісництві. А цьогоріч ДП "Буський лісгосп" планує посадити 147 га молодих лісів. Найбільші площі посадки в тому ж Соколянському та Грабівському лісництвах. 53 гектари, після проведення на них певних лісівничих заходів, залишають під природне зарощування. Для виконання запланованого у розсадниках лісгоспу вирощено 1,1 млн штук садивного та посівного матеріалу. За квартал цьогоріч заготовлено 4547 кг шишки шпилькових порід. Адже відомо, щоб відновити майбутні ліси, необхідно мати якісний насіннєвий та садивний матеріали. Щороку використовують більше мільйона штук стандартних сіянців і саджанців основних лісоутворюючих порід. Якісне насіння та вегетативний матеріал надходять з об'єктів лісонасіннєвої бази (розсадників), яка створена для заготівлі насіння з цінними спадковими якостями. Спеціалісти враховують, що використання такого покращеного та сортового насіння може підвищити продуктивність вирощування деревостанів на 15-20%.
Його нагороди
Ярослав Максим у 1996 році захистив науковий ступінь кандидата сільськогосподарських наук. За довголітню, плідну та бездоганну працю в галузі неодноразово нагороджувався відомчими нагородами –грамотами Кабінету Міністрів України, обласної ради, ЛОДА та Буської РДА та відзнаками – Нагрудним знаком "За 10, 20, 30 років служби в державній лісовій охороні".
Ярослав Васильович – добра, чуйна, надійна і щира людина, мудрий порадник і наставник, користується повагою серед колег по роботі, бере активну участь у громадському житті – неодноразово його обирали депутатом обласної та районної рад.
Захоплення
Природа наділила його великим талантом – Ярослав Максим чудово співає, – його тенор заворожує. Своє захоплення піснею в студентські роки (співав в інститутському хорі) не залишив, ставши керівником. Надбужанці пам'ятають чарівний спів у виконанні співочого чоловічого тріо у складі Ярослава Максима, Івана Рябця та Михайла Кожушка. А на святковій сесії Буської районної ради V демократичного скликання, яка відбулася 16 липня 2010 року і була приурочена 20 річниці з часу проголошення незалежності України, він співав у дуеті з Богданою Сорочинською. У їхньому виконанні звучали "Сивина" і "Червона калина", а зал щедро нагороджував їх оплесками. Завітавши з вітаннями до 90-річного мешканця Гути Степана Костянтиновича Роїка, який 30 років пропрацював у лісництві, Ярослав Максим на прохання ювіляра заспівав і йому пісню.
З роками наш ювіляр не тільки сам захопився моржуванням, – до морозів плаває у Милятинському озері, – а й організував групу ентузіастів.
Ярослав Максим – досвідчений керівник, доброї душі людина, турботливий батько і люблячий дідусь для онучка Максимка. Родина відчуває його постійну турботу і вдячність, то ж і ювіляр взамін отримує те ж. Здоровимо і ми, з роси й води Вам, шановний Ярославе Васильовичу!
Лариса ГАРАСИМІВ
