Уже понад 20 років районний часопис "Воля народу" стукає у двері багатьох жителів району, щоб донести новини, благу звістку, порадувати… Його аудиторія широка й різновікова. Районку пересилають в інші міста, навіть за кордон: рідня – рідні, друзі – друзям, як подарунок, звістку, частинку рідного краю. За два десятиліття газета міцно увійшла й стала невід’ємною часткою багатьох надбужанських родин.
Кожна сторінка – це люди району, його побут, горе і радість, проблеми й те, чим сміло можемо пишатися. Ні на мить колектив редакції не припиняє своєї роботи, він у постійному пошуку заради того, щоб черговий номер був не менш цікавим за попередній. Чи вдається це журналістам, у розмові з жителькою Буська, постійною читачкою "Волі народу"
Людмилою МИХАЛЮК:
– Пішов вже 33 рік, відколи працюю в центральній районній бібліотеці. Увесь цей період, скажу відверто, "Воля народу", а колись "Прапор Жовтня", користується великим попитом серед читачів. До нас щоразу приходять люди, котрі за певних обставин не можуть її передплатити, але понад усе цікавляться чим живе район. Одні люблять читати, хто кого вітає, інші ж – свіжі новини району, корисні поради. Приходять і студенти, особливо ті, які навчаються на історичному факультеті, перексерюють або ж занотовують з "Волі народу" історичні та краєзнавчі статті. Це свідчить про те, що в районці завжди цікава наповнюваність – інформація на будь-які смаки. Завжди приємно її взяти в руки і поринути в світ новин і подій.
Особливо цю газету пам’ятаю з дитинства, коли ще моїм батькам приносила її поштарка. Інколи чую від інших людей, що в "районці" начебто забагато привітань. А якщо люди хочуть привітати своїх близьких чи друзів? Їх же ніхто не заставляє? Тому сама чудово розумію: це накопичення редакційного бюджету, без якого, як відомо, не може існувати будь-яка організація та установа.
За останні роки газета змінилася на краще, стала якіснішою щодо друку. Вона для мене цікава й змістовна, читаю від першої до останньої сторінки. Не виділяю жодної публікації, кожна із них цікава посвоєму. Дуже подобається, що в ній події висвітлюються такими, якими вони є, тобто на її сторінках – дійсність. Імпонує також те, що намагається йти назустріч людям, хоче допомогти – і їй це вдається.
Народне прислів’я говорить, що "своя сорочка ближче до тіла". Тому інформація про те, що ж відбувається в сусідньому будинку чи на сусідній вулиці, є часто цікавішою для пересічного мешканця містечка, ніж повідомлення, до прикладу, про повінь у Китаї. Хоча кожен має право читати те, що більше до вподоби. Тому хочеться щиро подякувати всім тим, хто є носієм цієї благородної професії – всім журналістам без винятку. Незважаючи на різні переміни в державі, ви гордо, професійно робите свою роботу. Бажаю вам міцного здоров’я, натхнення, нових творчих доробків, хай ваше перо невтомно пише нові факти та коментарі.
Також бажаю газеті й колективу неміліючих інформаційних джерел, вдячного читача й достойної оплати нелегкої праці, в чому переконуюся не один рік. З новорічно-різдвяними святами!
Інна ПАЛАМАР
