Головна Цікаво Сказом можна заразитися і від домашнього улюбленця

Сказом можна заразитися і від домашнього улюбленця

Ще півстоліття тому в Україні щороку реєстрували понад 150 випадків сказу, та завдяки вакцинації ця смертельна хвороба почала відступати – наприкінці 90 спостерігались лише поодинокі випадки. Останнім часом вірус сказу нагадав про себе знову. Минулого року загалом в Україні від нього загинуло четверо осіб: в Одеській, Чернігівській, Кіровоградській та Донецькій областях. Не обминула хвороба  і Буський район. Так, 27 грудня минулого року під час полювання біля с.Циків на території мисливських угідь УТМР провели відстріл двох лисиць. Голови скерували для дослідження на сказ. Результат виявився позитивним в однієї з тварин. Відтак на територію Олеської селищної ради наклали карантинні обмеження. В місцях, де виявили скажену тварину, провели дезінфекцію. Мисливські товариства провели відстріл червоних лисиць і безпритульних псів, а ветслужба – вакцинацію собак, котів, коней і ВРХ. А рівно через місяць сказ виявили в Соколівці. На приватному обійсті 28 березня пес загриз лисицю, яка була хворою. Тому двох собак на господарстві довелося умертвити і все довкола прохлорувати. На щастя, люди зі скаженою твариною не контактували, отже загрози їхньому життю немає. Проте на території Соколівської сільради оголосили двомісячний карантин. Також проводять відстріл лисиць і вакцинують ВРХ від цієї небезпечної недуги.

Що таке сказ?                                                    

      Сказ – гостра інфекційна хвороба, належить за міжна­род­ною класифікацією до особливо небезпечних інфекцій, бо завжди закінчується смертю. Хворобу спричиняють віруси, які уража­ють центральну нервову систему теплокровних тварин і людини. Вірус сказу виділяється зі сли­ною хворих тварин і передається людині через укус або ослинення шкіри, коли на ній є макро- або мікротравми. Рідше спостеріга­ється зараження під час зні­ман­ня шкур з хворих на сказ тварин, особливо лисиць. Період інкуба­ції (час від зараження до прояв­лення симптомів) триває від 10 діб до одного року і більше, най­час­тіше він становить 30-90 діб. Тривалість інкубаційного періоду значною мірою залежить від ло­калізації укусу. Короткий інкуба­цій­ний період спостерігається в разі укусів у ділянку обличчя, го­ло­ви, пальців рук; найдовший – у разі поодиноких укусів легкого сту­пеня або ослинення тулуба й ніг.

Від кого небезпека?

      Захворюваність на сказ серед тварин в Україні розподіляється приблизно таким чином: сіль­сько­господарські тварини – 32%, дикі – 38,5%, собаки – 12,2%, кішки – 17,3%. Оскільки сказ є зоонозною інфекцією, тобто спільною для лю­дини і тварин, то всі профілактичні заходи спрямовані на ліквідацію джерела збудника інфекції серед тварин. У населених пунктах треба систематично виловлювати та ви­нищувати бродячих собак та котів. Не лише собаки, а і кішки, яких утримують господарі, мають бути щепленими проти сказу. У Вели­ко­британії не існує проблеми ска­зу, тому що всі домашні тварини щеп­лені, а бродячих просто немає. Боротьба з вірусом сказу в природних осередках перед­бачає регуляцію чисельності диких тварин, особливо вовків і лисиць, на екологічно виправда­ному рівні. Тварин, які загинули в природі, слід обов'язково об­стежувати на сказ.

Якщо вкусила тварина

      Для запобігання захворю­ванню на сказ після укусу людини або ослинення її шкіри чи сли­зових оболонок скаженою, підо­зрілою на сказ або невідомою твариною слід негайно зверну­тися до найближчого пункту невід­кладної медичної допо­моги. Рану після укусу ретельно промивають великою кількістю води з милом, а також дезінфі­кують йодом, спиртом, розчином калію пер­ман­ганату, перекисом водню. Лікар призначає щеплення за схемою залежно від місця укусу і важкості ушкодження.

Небезпека – у слині

      Нагадаємо, що вірус сказу може передаватись не лише через укус, а також і при осли­ненні. Встановлено, що у тварин слина може бути заразною до появи клінічних ознак. Тобто, можна за­разитись від тварини, яка не є хво­рою, а є лише носієм вірусу. При цьому тварина не агресивна, а лагідно облизує того, кого любить. Достатньо зараженій слині потра­пити на кон'юнктиву ока, у ніс, на губи, на ушкоджену шкіру навіть при незначній по­дряпині цього вже досить, щоб ві­рус потрапив у кров.

Вакцинація врятує життя

      Саме так, специфічної тера­пії захворювання на сказ не існує у світі. Випадків одужання людей від сказу не зареєстровано. На сьо­годні у всьому світі програма раціонального проведення щеп­лень проти сказу залишається пріоритетною.

      Отож – не­щеплені домашні тва­рини ство­рюють також великий ри­зик. Про­філактичні рекомен­дації прос­ті і їх неважко виконати – зро­бити щеплення домашнім улюб­лен­цям і не гладити бродячих тварин.

      Важлива порада і для мис­лив­ців. В Україні основним дже­релом збудника сказу у при­роді в останні десятиліття є лисиця. Вона добре пристосувалась до люд­ського ві­русу сказу, який все життя зберіга­ється у її слинних залозах, що ста­новить великий ризик за­раження для людини, покусаної нею. До ре­чі, за останні десятиліття чисель­ність лисиць збільшилась у 6 разів.

Підготувала Ірина Гаєвська