Традиційно в четверту суботу листопада Бущани разом з усім українством вшановує пам’ять жертв голодоморів 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 років.
Ось і сьогодні, 22 листопада, у районному центрі Буську зібралися сотні бущан біля пам’ятника Скорботи, який було встановлено у 2009 році в пам’ять про жертв голодоморів, репресованих, депортованих, переселених – усіх родин українців, які у різні часи непростої української історії зазнали поневірянь, втратили своє життя.
Під час віча-реквієму на тлі сумних мелодій звучали з вуст ведучих моторошні уривки спогадів очевидців голодомору 1932-1933 років, про трагічні сторінки української історії, їх наслідки розповіли у своїх виступах заступник голови РДА Наталія Сервило та заступник голови районної ради Михайло Гаєвський.
Присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять про невинно загиблих українців, поклали квіти до монументу, а настоятель місцевого храму Св.Юрія УГКЦ отець Андрій Баглай відслужив панахиду.
Під час всього часу проведення віча пластуни тримали у руках плакати з назвами областей, які найбільше постраждали під час голодоморів, та запалені свічки, які згодом разом з іншими учасниками віча виклали у символічний хрест в пам'ять за мільйонними жертвами геноциду українського народу.
Перед початком самого віче-реквієму його учасники пройшли ходою від майдану Звитяги до будівлі колишньої катівні НКВС по вулиці Петрушевича,10, запалили свічки, поклали квіти.
Міський голова Ростислав Сліпець розповів про невинних простих людей з навколишніх населених пунктів та міст, які стали жертвами комуністичного режиму і були замучені у підвалах цієї будівлі, яка протягом 1945-1953 років слугувала в’язницею.
