Головна Історія На Львівщині археологи знайшли залишки оборонного поселення доби енеоліту – розпочато розкопки

На Львівщині археологи знайшли залишки оборонного поселення доби енеоліту – розпочато розкопки

Залишки древньої унікальної оборонної конструкції з продуманим інженерним підходом зафіксувала група археологів у Винниках.

Про це повідомив директор комунального закладу Львівської обласної ради «Історико-краєзнавчий музей» (м. Винники) Ігор Тимець. За його словами науковці припускають, що це одне з найдавніших захисних поселень енеолітичного часу на теренах заходу України. Аналогічні об’єкти знаходили раніше в центральних і східних регіонах Європи.

Спільна археологічна експедиція Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, комунального закладу Львівської обласної ради «Історико-краєзнавчий музей» (м. Винники), Львівського національного університету ім. І. Франка та Інституту археології Жешувського університету працює неподалік від Львова на горі Лисівка.

Науковці досліджують поселення культури лійчастого посуду, яка є однією з найбільших європейських енеолітичних культур другої половини IV тисячоліття до нашої ери. Її південно-східна межа проходить по сучасній Волинській і Львівській областях у сусідстві з трипільською культурою.

Характерною особливістю вибору місць для заснування поселень культури лійчастого посуду є височини, які часто називаються горами. Одним з таких прикладів є ряд селищ у Винниках, зокрема на горі Лисівка.

Як розповів науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, к.і.н. Андрій Гавінський, результатом цьогорічних розкопок стало відкриття унікальної оборонної конструкції у вигляді лінії частоколу.

«Для цієї захисної стіни був викопаний рівчак шириною 30 см в який вкладалися поруч одна одної дерев’яні колоди. В окремих місцях колоди були більші в розмірах і тому вбивалися у «фундамент». Поруч палісаду зафіксовано скупчення глиняної обмазки, перемішаною з дрібними вугликами. Попередньо можна припустити, що згадана дерев’яна стіна була обмазана глиною, яка з певних причин згоріла і завалилась», – пояснює архітектор.

Цінність знахідки археологів у тому, що вона свідчить про міжкультурні взаємозв’язки та контакти в добу міді, зокрема між культурою лійчастого посуду та трипільським світом.