4 січня надбужанські волонтери – Я. Вороновський та М.Цюрко разом із небайдужими людьми напередодні Святвечора вирушили на схід з колядою із благословення настоятелів храмів Введення Пресвятої Богородиці с. Сторонибаби о. Олега Макара, настоятеля церкви св. Володимира с. Вербляни о. Йосифа Пріндина, а також настоятеля церкви св. Миколая м.Буська о. Михайла Смачила.
У дорогу виїхали двома автомобілями о. М.Смачило поблагословив та освятив автомобілі з дарунками, разом з молитвою і колядою під Покровом великого заступника Миколая Предивного Чудотворця – подорожуючих вирушили у дорогу.
Із-за підтримки та допомоги спілки фермерів, громад, священників, та голів сільських рад, а саме: Топорова, Верблян, Переволочна,Соколівки, Красне-2 (цукровий), Сторонибаб, Куткора, Кізлова,Журатина та м.Буська. А також за допомогу Яворському Миколі, Тетяні Сай, Дацюку Володимиру за мед з с.Чішки, Володимиру та Івану з Гаваречинни за макітри та глечики, ТЗОВ «Галіція Гріневі» Сергію Ленчуку, українським волонтерам з Італії (м. Бреша) і т.д. і всіх кого не назвали, які долучились до благодійності.
«Кожна людина має талант чинити добро…» Слава Богу є в нас і такі люди, які просили не називати їх імена, тож люди імена яких знає Бог, пам’ятайте: «Бог усякій милостині дасть місце, кожен одержить за ділами своїми».
Як більшість українців, був працювитий і наполегливий, а ще певні ідеали та принципи котрі вважав, на багато важливішими за кар’єру і славу «Прожити так, щоб не соромно було, за своє життя, свою епоху, не соромно перед пращурами і потомками». Для щастя на його думку маєш бути здоровим, розумним. Мало критичного мислення та вміння складати плани. Слід знати чим живуть навколо рідні й далекі люди, а ще найрідніші захисники Вітчизни, які служать на теренах східної України.
Хочу додати, що для такої подорожі потрібні були фізична витримка та зосередженість. Адже проїхати довелося майже 3,6 тис кілометрів, а половину з них їхати через знищені дороги танками, (катастрофічними ямами,підірваними мостами і т. п.), які є на сході України. Не легке завдання.
Ці всі слова належать нашим волонтерам М. Цюрку та Я.Вороновському, також нашому водієві Корнафель Івану з Красне-2, який навіть по дорозі захворів, і фотографу Сергію Ульянову за його жертовність.
Пам’ятайте: хоч би що діялось навколо вас, про вас завжди пам’ятають, ті для кого саме ви в цьому світі є найкращими та найдорожчими!… Захисники Вітчизни, учасники АТО, ми всі небайдужі люди, які побували у Ваших військових казармах (домах) побачили Ваші щасливі усміхнені обличчя зі сльозами на очах, а в душі тривога та морок розпачу у ваших серцях. З вами – Бог, коли ви з Богом. Тому не переставайте вірити в остаточну звитягу добра.
Дякуємо Вам за спільну коляду, молитву і спільний святковий стіл,коли ви нас так щиро і тепло зустрічали під час коляди.
Дякуємо дітям за листівки с.Вербляни, які були виготовлені в сільській бібліотеці, та колядникам Надалі Ользі та Троян Ірині за коляду, віншування і молитви, та Отцю М. Смачило з м. Буська та Отцю Михайлу Макару з с. Кізлова за свічки та офірки і проскури. А також велика подяка сім’ям з Донеччини (Ірині і Олегу, Поліні і Сергію, Михайлу і Оксані землякам) які нас чекали та тепло зустріли, нагодували обігріли і переночували, велику подяку також складаємо директорам шкіл з Донеччини, які зустріли нас з святковою концертною програмою та короваєм. Окрема подяка заслуженому художнику України Анатолію Івановичу Бугринцю, який в свою чергу також нас прийняв в свою оселю з колядою та пригостив смачним сніданком, а також він є щедрим благодійником, який багато робить для воїнів АТО.
