Прогулянка з донькою за ручку — саме до цієї мрії зараз долає шлях Валентин Литвинчук.
Чоловік професійний військовий. Служить з 2005 року, нині у званні підполковника. Чіткий та небагатослівний. Стояв на обороні Києва в перші дні повномасштабного вторгнення. Пізніше перевівся у 5-й окремий штурмовий полк, де обіймав посаду командира 3-го штурмового батальйону полку.
Під час бою 30 жовтня 2022 року, яким він керував, отримав своє поранення. Через вибух танкового снаряда захисник залишився без лівої ноги та чотирьох пальців на лівій руці. Разом з дружиною виховує 4-річну доньку, вони – його найбільша підтримка під час лікування та реабілітації.
Зараз Валентин на етапі протезування.
«Моя мрія — це прогулятися з донькою, тримаючи її за руку. Стояти я уже можу», – ділиться військовий.
Після реабілітації він планує продовжити військову службу, де зможе використати всі свої знання та вміння для захисту України.
