Головна Життя Життя продовжується, коли герої поруч – про народження немовлят під час стихії...

Життя продовжується, коли герої поруч – про народження немовлят під час стихії на автотрасі Київ-Чоп

622

Через сніговий колапс на міжнародній автотрасі Київ-Чоп між Буськом та Бродами утворилися кілометрові затори, які взяли у полон багато автомобілів з людьми. Під такий зимовий арешт потрапила і героїня нашої розповіді – вагітна (третя вагітність, термін 34 тижні), 28-річна мешканка Кутів Оксана Бабінська, в якої почалися передчасні перейми.

 
Недільний ранок 16 грудня в Оксани почався як завжди. Нагодувавши сніданком двох маленьких діток (хлопчик 4 рочки і дівчинка 3), взялася поратися по хаті. Як раптом відчула, що почали відходити навколоплідні води. Злякавшись не на жарт (народжувати мала 15 січня), одразу зателефонувала мамі, яка миттєво приїхала з сином, щоб завезти її до Буської ЦРЛ. Але через заметіль спромоглися доїхати лише до Йосипівки. Буська швидка відправила їм назустріч карету швидкої допомоги, яка дорогою до Ожидова застрягла в сніговому заметі. Важко навіть уявити, про що думала в той час молода мама, в якої ось-ось почнуться пологи. Але, як  стверджує жінка, вона та її дітки (Оксана знала, що виношує двійнят) були під Божою опікою. І цьому є підтвердження. 
 
Саме того дня її ведучий лікар Олександр Курій, з яким постійно була на телефонному зв’язку, був в Олеську. Зроз-мівши, що дорога до Буська закрита, і вагітна не може доправитись до ЦРЛ, він наказав їхати в найближчий медзаклад – Йосипівську лікарню. На "ноги" було піднято мало не всі  навколишні рятувальні служби. За короткий проміжок  часу на допомогу приїхала пожежна машина. Жінку перенесли і рушили, але снігові замети сповільнювали рух. Що метр, то четверо рятувальників змушені були прочищати колію в снігу. Здавалось, що тому кінця краю не буде. І ось, дякуючи Богові, Йосипівська лікарня. У таку негоду 18 сіл району (в тому числі і Йосипівка) були відключені від електроенергії, тож лікарня зустріла Оксану без світла та тепла.
 
Можливо, читаючи це, хтось думає: "А де в цей час був лікар?" Скажу наперед – все відбувалося, як в чарівній зимовій казці – Олександр Курій, реально оцінивши ситуацію, зрозумів, що добратися до вагітної жінки можна лише саньми – що і зробив. До речі, такий епізод міг би прикрасити хороший життєвий фільм – породілля лежить в холодному, темному приміщенні зі застиглим страхом в очах, а лікар щодуху, незважаючи на вкрай складні погодні умови, мчить до неї на "двійці" коней.
 
Але повернімось до реальності. Із прибуттям Олександра Зеновійовича у відділення лікарні доставили генератор, який освітлював палату, а необхідні медикаменти та гінекологічні інструменти там були. Перед тим, як прийняти пологи, лікар сказав Оксані: "Ну що ж, тримайся, надія лише на Бога". Богу дякувати, все пройшло швидко і без ускладнень. Жінка в 14.50 і 15.10 народила двох дівчаток вагою 2 кг і 2.200. З’явившись на світ, вони одразу закричали, щоб почув увесь світ, що їхнє нестримне бажання бути поряд з мамою, а не в мамі, побороло усі заметілі та затори: кінець світу відкладається.
 
Недоношені діти потребують особливого догляду та відповідного  температурного режиму. Тож перше і найголовніше завдання, яке постало перед лікарем, – як обігріти в холодному приміщення немовлят. Задіяли усі, які тільки могли знайти, пластикові пляшки: заповнили їх гарячою водою і обклали ними дівчаток. Воду щоразу змінювали, в міру її вистигання.
 
Друге, не менш життєво важливе завдання – в найкоротший термін доправити жінку до Буської ЦРЛ, а дітей – у Львівську  обласну клінічну лікарню. Скажу наперед, боротьба зі сніговими заметами ще довго тривала. Львівська реанімаційна неонатологічна бригада та Буська "швидка" в супроводі спеціальної техніки зуміли прорватися в Йосипівку лише наступного дня, 17 грудня. Тож майже добу Олександр Курій разом з йосипівським фельдшером оберігали маму та двійнят, благаючи Бога, щоб чимшвидше приїхала допомога.
 
На сьогодні багатодітна мама та її екстремалки під належним медичним наглядом. Мама – у Буській ЦРЛ, в гінекологічному відділенні, а дівчатка – у відділенні патології недоношених новонароджених обласної клінічної лікарні для відповідного обстеження та подальшого другого етапу виходжування.
 
Тепер сміливо можна сказати, що локальний "кінець світу" родина Бабінських пережила, та ще й  з поповненням.
 
Користуючись  нагодою, Оксана Бабінська висловила щиру подяку та низький уклін лікарю Олександру Зеновійовичу Курію за високий професіоналізм, чуйність та оперативність (не виключено, що якби народилися хлопчики, то один з них носив би ім’я Олександр), йосипівському  медперсоналу та пожежним рятувальникам, які переживали за неї, як за рідну. Також особлива подяка місцевим електрикам, які йшли пішки з Теребеж, аби хоч тимчасово підключити світло у лікарні.
 
Інна  ПАЛАМАР