На сьогодні студенти мають чимало привабливих пропозицій, як підзаробити і водночас вдосконалити свої знання на практиці і здобути незамінний життєвий досвід. Одні це роблять поєднуючи із навчанням у ВУЗі, інші ж практикуються під час канікул. Наша розповідь саме про таку студентку одного з Львівських вузів, майбутнього перекладача, котра вирішила використати літні канікули на отримання реального досвіду роботи закордонном. Скажу наперед, не це є основною темою статті, а те, що далеко від дому, в чужій країні дівчина по-справжньому відчула, в доброму значенні цього слова, що таке Україна і хто такі українці.
З Наталею ми спілкувалися через соціальну мережу "Вконтакті". Вона розповіла, яким чином потрапила в Чикаго, як її зустріла чужа країна і що вразило до сліз.
Все почалося з бажання вдоскналити свої знання з англійської мови і, що також важливо, допомогти фінансово своїм батькам. Для цього скористалася відомою в студентських колах програмою WorkandTraveL USA (оплачувана літня практика в США для студентів ВУЗів), яка контролюється державним департаментом США, надає можливість здобути життєвий досвід, ознайомитись з американським способом життя, значно покращити рівень англійської мови і при цьому заробити гроші, які повністю покривають вартість поїздки. Студенти проходять стажування в сфері обслуговування: готелі, ресторани, магазини, спорткомплекси, національні парки, парки розваг. Нашій героїні запропонували роботу рятівника на місцевому пляжі. Здебільшого запропоновані програмою професії не співпадають зі спеціальністю, яку вивчає студент у ВУЗі. Вони виконують нескладну роботу (не вимагається спеціальна кваліфікація) на американських підприємствах, при цьому набувають навиків, вивчають організацією роботи і сервісу, спілкуються з американськими наставниками і студентами всього світу.
– Як показує практика моїх однолітків-студентів, що вже їздили чи є в Сполучених штатах, зарплата за 4 місяці (травень, червень, липень, серпень) – 4-5 тисяч доларів США. Ця сума повністю перекриває вартість самої програми, щей залишається, – розповідає Наталя. Живу в Чикаго, в українському мікрорайоні, де є люди зі всієї України: Львів, Донецьк, Одеса, Київ і т.д. На вулиці, в домівках, усі між собою розмовляють українською, лише з американцями – англійською. А якщо взяти до прикладу Україну, зокрема, рідний Львів, то практично скрізь є російська, яку в Чікаго за місяць часу не чула жодного разу. Ось таке, на перший погляд, просте порівняння, мало не довело мене до сліз. Люди, навіть не знаючи один одного, вітаються, цікавляться справами. Нещодавно, сидячи на трибуні з морозивом у руках, спостерігала, як діти грали у бейсбол. Усі, хто проходив повз мене чи присідав поблизу, бажали: "Смачного!". До речі, неподалік мого помешкання є ресторан, що називається "Старий Львів", наголошу – написано українськими буквами; є українські магазини, школи, церкви в яких відправляють службу українською мовою. Одним словом – маленька Україна у чужій країні, яка за короткий термін перебування в Америці стала мені дорогою. А ось іноді дома почуваєш себе чужою. Але чому так?
Інна ПАЛАМАР
