Легендарний комбат Юрій Береза йде в політику. Він балотується за списком "Народного фронту" і в парламенті планує займатися тим, що знає найкраще – реформою армії та міліції Кадровий військовий в інтерв'ю нашому виданню вперше відверто розповідає про створення батальйону "Дніпро-1", участь у бойових діях, і про те, як нам скоріше перемогти.
– "Дніпро-1" був першим добровольчим батальйоном. Розкажіть, будь-ласка, з чого все почалося?
– 26 лютого стався перший штурм Дніпропетровської облдержадміністрації. Тоді з'явилася реальна загроза здачі регіону проросійським силам. Щоб не допустити цього, за день до першого штурму я кинув клич серед своїх колег, колишніх військових, і запропонував зібратися біля ОДА. Коли ми відбили атаки на цю будівлю, був створений штаб національного захисту, і мене призначили його комендантом. Тоді зібралося дуже багато різних людей: футбольні ультрас, представники "Свободи", різних політичних партій, громадські активісти, організації. Й ось це патріотичне середовище вирувало. Ми розуміли, що порятунок країни залежить лише від нас самих. А вже 9 березня перша сотня полку національного захисту прийняла присягу на вірність Україні.
– Скільки в цьому активному ядрі нараховувалося людей, котрі готові були взяти до рук зброю?
– Спочатку нас було близько півтори тисячі людей. Основу складали колишні військові, але було і багато цивільних. Командирами сотень ставали найбільш підготовлені. Траплялося таке, що сотнями керували люди прості. Наприклад, однією з сотень командував автомеханік, а й в його підпорядкуванні були директори фірм.
– Як ви відбираєте людей до батальйону?
– У нас є два критерії відбору – здоров'я та патріотизм. Всьому іншому можна навчити. Наш досвід в АТО це підтверджує.
– Зрозуміло, що в окопах не до філософії, однак які уроки ви винесли з АТО?
– Коли ми говоримо про добровольчі батальйони, потрібно розуміти, що роботу, яку вони роблять – це саме те, чого очікувало українське суспільство. Люди не чекали захисту ні від міліції, ні від армії. Насправді, в людей зараз вся надія на добровольчі батальйони. Думаю, ви будете здивовані, але крім війни, я ще й займаюся питаннями забезпечення водою в Добропільському, Червоноармійську та інших районах області. Там є мери, депутати, але звертаються до нас. Телефонують і кажуть: "Товариш командир, ви допомогли організувати процес голосування, коли ми обирали Президента. Тепер допоможіть нам з водою. Ми і тим не віримо, і тим не віримо". А я їм відповідаю: "Я ж укроп, бандерівець". Вони кивають головою і кажуть: "Так, ми все розуміємо, але вода ж потрібна" (сміється – Ред.).
– На ваш погляд, силові структури, і міліція, в тому числі, змінюються? Чи все залишається, як раніше?
– Реформування силових структур вже проводиться. Воно розпочалося ще 4 квітня, після створення добровольчих батальйонів. Батальйони відбили честь МВС і довели, що міліція може стояти на захисті прав народу.
Що стосується армії, то в нас її ніколи не було і поки що немає. Україна в спадок від СРСР отримали великі військові угруповання, які насправді ніколи не були українськими. Хоча сам я з тих романтиків, які вірили, що українська армія має бути. І робив все, аби вона була. Скажімо, дійшов до міністра оброни Кузьмука і просив зупинити розпродаж військових запасів Росії.
– Чому ви обрали "Народний фронт "? Які завдання ставите перед собою в разі проходження в парламент?
– "Народний фронт" – це мої побратими. Це ті, хто допоміг Комбат "Дніпро-1" Юрій Береза балотується за списком "Народного фронту", адже довіряє Олександру Турчинову, Арсенію Яценюку і Арсену Авакову
реалізувати мрію про добровольчі батальйони. Це ті, хто не опустив руки в найскладніший час. Зверніть увагу: на всіх перемовинах за участю Росії піднімається питання про розформування наших добровольчих батальйонів. Як ви думаєте, чому? Думаю, жодних пояснень не треба. Добровольчі батальйони існують лише завдяки людям, які представляють "Народний фронт". Я вірю Авакову. Я вірю Турчинову. Я вірю Яценюку. Хоч я людина непроста, зі своїм характером і життєвим досвідом, завжди говорю те, що думаю, і ужитися зі мною можуть далеко не всі.
У парламенті мої ключові завдання це, по-перше, створення армії резерву, а по-друге, реформа міліції і Збройних сил України. Також я зроблю все, аби був прийнятий закон про зброю.
Олеся ТРЕГУБ