Головна Економіка Площа всихання сосни на Львівщині збільшується на очах

Площа всихання сосни на Львівщині збільшується на очах

636

Дедалі частіше, відвідуючи ліси, бачимо сосни із хвоєю жовтого чи бурого кольору, або й взагалі без хвої та навіть без кори. Такі куртини дерев займають площі від 0,1 до 2 гектарів або й більше. Площа всихання на очах збільшується – невелика куртина, яка появилася на початку літа, досить швидко розширюється і навколо неї утворюються нові осередки всихання.

Причиною такого явища є комплекс факторів. Основними з них є посушливі літа в попередні роки та загальне падіння рівня ґрунтових вод. Сосна, яка пристосувалася до певного режиму вологи, реагує на її відсутність погіршенням фізіологічного стану, що, в свою чергу, знижує активність захисних функцій проти хвороб і шкідників. Нестача води в грунті та високі температури повітря і грунту призводять до прискореного випаровування вологи та до зменшення кількості смоли в деревах сосни. Смола захищає сосну від проникнення стовбурових шкідників та збудників хвороб. Погіршення смоловиділення робить дерева більш уразливими до шкідників.
Ситуацію ускладнює й те, що високі температури повітря прискорюють розвиток короїдів. Тому за літо вони встигають сформувати дватри покоління (замість одного) та ще й утворюють однедва сестринських поколінь – коли дорослі особини вдруге заселяють ослаблені сосни.

Основним видом, який на даний час суттєво прискорює відмирання сосни, є верхівковий короїд. Зараз його вважають одним із 10 найбільш небезпечних стовбурових шкідників Європи – спалахи його розмноження зафіксовані в Словаччині, Румунії, Німеччині, Франції, Швейцарії та ін. країнах. Дуже поширився цей шкідник в лісах Польщі та Білорусі. Масовий розвиток верхівкового короїда зумовлений передусім тим, що погодні умови останніх років дуже сприяють його розвитку, а наявність ослаблених сосен дає йому можливість заселяти нові дерева. Верхівковий короїд зимує на стадії личинки, лялечки та дорослого жука під тонкою корою гілок та верхньої частини стовбура. Деяка частина жуків перезимовує в підстилці.

Весною в кінці квітня або на початку травня молоді жуки вже починають заселяти дерева сосни. Найшвидше освоюють верхівки найвищих, добре розвинутих дерев, у яких крона добре обігрівається сонцем. Можуть селитися також і на молодих деревах, які заселяють по всій довжині стовбура. Головне, щоб ці дерева були хоч частково ослаблені. При масовому розвитку верхівковий короїд може успішно заселяти навіть здорові сосни. Розвиток першого покоління верхівкового короїда триває 3140 днів.

Разом із верхівковим короїдом в соснових лісах активізувалися також інші види стовбурових шкідників – великий та малий соснові лубоїди, короїдтипограф, вусачі, златки та ін. Білоруські лісівники такий швидкий розвиток та інтенсивне поширення верхівкового короїда і супутніх йому видів, називають «біологічною пожежею» в соснових лісах, порівнюючи шкоду від цих комах із шкодою, завданою вогнем.
При заселенні дерев короїди поширюють спори грибів, які є збудниками так званої «синизни деревини», під дією яких деревина набуває синього або навіть чорного забарвлення. Така уражена синизною деревина дуже різко втрачає товарну якість – якщо на перших стадіях ослаблення її ще можна реалізувати як ділову деревину, яка придатна на виробництво дошки чи бруса, то заселена синизною деревина реалізується як дрова.

Відомо також, що ослабленню сосен сприяють невеликі круглі червинематоди, які є свого роду, глистами соснових дерев. Поширюють нематоди жукивусачі. Весь цей комплекс паразитів та шкідників прискорює відмирання та всихання сосняків.

Важливим є питання – що ж робити?

На жаль, на даному етапі ми не можемо впливати на погодні умови та зупинити процеси потепління чи підняти рівень ґрунтових вод. Залишається тільки якомога ефективніше протидіяти розповсюдженню комах, які погіршують санітарний стан сосни та прискорюють її всихання.

У цьому випадку важливого значення набуває своєчасне проведення санітарних рубок та вибирання з лісу свіжозаселених дерев. Якщо лісівники зможуть забрати свіжозаселені дерева із старим та молодим поколінням жуків в кінці травня чи на початку червня – тоді не буде розвитку наступних поколінь, зменшиться чисельність короїдів. Той самий верхівковий короїд при заселенні сосни утворює сім’ю із одного самця та 28 самок. Кожна самка може відкласти від 16 до 120 яєць, з яких появляється молоде покоління. Якщо весною заберемо цих жуків з лісу разом із заселеним деревом, то суттєво зменшиться кількість шкідників у наступних поколіннях.

Правда тут є певні проблеми із чинним законодавством. В 2015 році на клопотання деяких екологічних організацій було внесено зміни до Закону України «Про тваринний світ» та запроваджено так званий «сезон тиші» – в період із 1 квітня до 15 червня в лісах заборонено проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою (стрільба, проведення вибухових робіт, феєрверків, санітарних рубок лісу, використання. моторних/маломірних суден, проведення ралі та інших змагань на транспортних засобах). Тобто в той час, який є оптимальним для боротьби із короїдами весняної групи, вирубування свіжозаселених дерев заборонене. До прикладу, в Польщі, саме в кінці травня та на початку червня здійснюються основні заходи із попередження розвитку короїдів. Тому, польські колеги кажуть, що вони ідуть «попереду короїдів», не даючи їм масово розмножуватися, а українські лісівники ідуть «після короїдів», забираючи сильно пошкоджені дерева із яких переважна більшість жуків вже вилетіла та заселяє інші дерева.

Іншим шляхом боротьби є викладання феромонних пасток, які мають спеціальну вкладку із феромоном – штучно синтезованою хімічною речовиною, яка імітує запах самки. З допомогою таких пасток виловлюють короїдів, по кілька разів на тиждень вибираючи з них спійманих жуків. Правда цей спосіб є досить дорогим – потрібно закупити спеціальні пастки та феромони до них. Але є й інша проблема: такі пастки часто псують або крадуть з лісу – бо в господарстві все згодиться. На що згодиться – не відомо, бо феромони діють тільки на певні види короїдів і для боротьби із іншими шкідниками не придатні.

Загалом, варто сказати, що погіршення санітарного стану сосни є важливою господарською та екологічною проблемою, яка потребує негайного реагування.
Володимир КРАМАРЕЦЬ, доцент кафедри лісівництва Національного лісотехнічного університету України.
Ірина МАЦЯХ, асистент кафедри лісівництва Національного лісотехнічного університету України.
Юрій КРАМАРЕЦЬ, начальник відділу діагностики Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Львівлісозахист».

Микола ДЕМ’ЯНОВИЧ,•директор Сокальського ДЛГП «Галсільліс».