Село Андріївка Буського району, яке у четвер, 19 травня, стало Мармузовичі, невдоволене перейменуванням. В селі вже зібрали підписи, щоб скасувати пункт відповідної постанови Верховної Ради. Та усе за порядком.
19 травня. Четвер. 11 година – в цей час народні обранці України приймають Проект Постанови про перейменування окремих населених пунктів та районів, серед них – два населенні пункти на Львівщині – Андріївка (Буський р-н) та Максимівка (Старосамбірський р-н). Ініціаторами законопроекту виступили депутати з фракції «Батьківщина».
У селі Андріївка більше тисячі дворів. Повідомлення про те, що віднині Андріївка вже – Мармузовичі, застала мешканців села зненацька. Чому саме Мармузовичі?
«Як почула, що наше село перейменували – не повірила, попросила сина зайти перевірити інформацію в Інтернеті, – каже місцева мешканка Галина. – Які ще Мармузовичі? В історії села достеменно ніде не вказується звідки походить ця назва, лише вказується, що село називалось Мармузовичі до 1630 року, з 1630 до 1946 року — Ферлеївка. А у 1939 році в селі було організовано МТС, першим директором якої став І.Андреєв. На його честь село нібито стало носити назву Андріївка».
Новина про перейменування села облетіла кожну домівку. Люди вкрай обурились такому рішення, адже ще недавно комісія Львівської облради підтримала мешканців, вирішивши не змінювати назву села Андріївка, а переназвати на честь апостола Андрія. Про це йшлося у протоколі засідання постійної комісії з питань культури, історико-культурної спадщини, туризму, духовного відродження та засобів масової інформації Львівської обласної ради від 23 березня 2016 року.
Як розповів голова Андріївської сільради Михайло Романів, громада від самого початку не хотіла перейменовувати село. То чому думку громади проігнорували народні обранці у Верховній Раді України?
Думаю, громаді варто це питання задати народному депутату України від ОВК №119 (округ: Бродівський, Буський, Радехівський райони, частина Кам’янка-Бузького району) Михайлу Бондару, адже він серед тих, хто проголосував «за» перейменування села, яке розглядалось у Верховній Раді України в пакеті з низкою інших населених пунктів. Чому народний обранець проігнорував рішення своїх виборців?
22 травня. Неділя. 18 година. У приміщенні сільського народного дому ніде яблуку впасти: і старше, і молоде покоління – зібралось на схід села, щоб висловити свій протест проти перейменування. Мешканці села категорично не сприймають нову назву і навіть плутаються у її назві, вимовляючи село не Мармузовичі, а Мармуровичі.
Депутат районної ради Петро Дроздовський сказав, що Мармузовичі – це є знищення нації, і ніхто на даний час не знає історичного походження, тому селу потрібно надати назву в честь Андрія Первозванного.
Мешканці села є глибоко віруючими, щирими прихожанами. Таким чином село повинно отримати новий сенс, підтримання християнських звичаїв для зміцнення громади та буде позитивно сприяти її розвитку в найкращих християнських проявах
На сході села громада заявила, що готова відстоювати свою назву села радикальними методами: перекривати дороги та проводити масові акції протесту. Тож в селі запланували організувати збір підписів усіх мешканців проти перейменування, разом із цим відправити лист на ім’я Президента України П.Порошенка і голови Верховної Ради України А.Парубія щодо скасування рішення про перейменування села.
24 травня. Вівторок. 12 година. У приміщенні Андріївської сільської ради зібрались 12 депутатів із 14, щоб підтримати думку громади, або прийняти нову назву села. На сесії завітали й очільники району – голова Буської РДА Петро Мороз та голова Буської райради Богдан Глова, представники районних ЗМІ.
Як повідомив депутатів голова сільської ради Михайло Романів, на сході села люди одноголосно висловили протест щодо нової назви. Тому було ухвалено протокол громадського засідання на якому громада заявила наступне: «Визначено, що одна частина населення села асоціюють назву Андріївка Буського району Львівської області, виключно із святим апостолом Андрієм Первозваним, яким був першим із учнів Ісуса Христа, інша частина присутніх – із Андрієм Папроцьким, що очолював громаду села та був закатований під час комуністичного режиму в 1945 році, якого знають як воїна УПА та борця за незалежність України. За результати загального обговорення та пропозицій було вирішено залишити назву села без змін.
Голова Буської Петро Мороз дізнався про схід села лише на наступний день. Ні його, ні голову районної ради – не було повідомлено про схід села. Це вкрай обурило керівників району, адже їхня позиція завжди поділяється з громадою. Петро Мороз наголосив, що свою трудову діяльність розпочинав саме з села Андріївки, тому чимало мешканців його знають, а відстоювання інтересів громади – для нього понад усе.
У свою чергу, голова Буської районної ради Богдан Глова пояснив, що ні Петро Мороз, ні він – не могли вплинути на це рішення, адже саме Український інститут національної пам’яті відшукав першу згадку про село і подав його на голосування у Верховну Раду України, а далі як ми вже знаємо рішення поспіхом було прийнято.
«Якщо комуніст Андреєв, то назва мала бути Андреєвка, а так назва – Андріївка, тобто вже транскрипція не прив’язана», – прокоментував Богдан Глова, і додав, що готовий направити всі документи громади разом із власним листом до голови Верховної Ради України.
Відтак, Андріївська сільська рада сьогодні прийняла рішення №6 щодо підтримки ініціативи Андріївської громади, висловленої на громадських слуханнях, що відбулись 22 травня 2016 року та вирішала термінова сільському голові Романів М.В. надіслати телефонограму голові Верховної Ради України Парубію А.В з проханням не підписувати Постанову Верховної Ради України №4085 у частині 11 п.1 (у Львівській області село Андріївка Буського району на село Мармузовичі) стосовно збереження назви села Андріївка.
«Просимо Львівську обласну раду та Буську районну раду ініціювати звернення до голови Верховної Ради України з пропозицією підтримати рішення сільської ради села Андріївка», – йдеться у рішенні.
Нагадаємо, що ні голова Верховної Ради, ні Президент України ще не підписали прийняте рішення 19 травня.
Роман МАТВІЮК, фото автора
